Наши проекты:

Про знаменитості

Віра Полозкова: биография



n
n

На наших очах Полозкова проживає необхідний досвід - їй буде потім соромно багатьох нинішніх інтерв'ю і особливо записів, в яких вона невміло і палко захищається. Їй ще належить наростити слонячу шкуру, без якої, як учив Бродський Лимонова, література не робиться. Але цей досвід їй допоможе, і, якщо у неї вистачить сил, ми отримаємо поета першокласного, що становить гордість вітчизняної літератури. Від нас залежить цього поета не засіропіть і не заулюлюкали, чесно і прямо кажучи йому, де він має рацію, а де заграється в давно знудила гри.

n
n

- Дмитро Биков, 2009

n
n
n

Віра Полозкова - одна з небагатьох московських поетів, на виступи яких має сенс продавати квитки: публіка все одно піде. Не тільки послухати самі вірші, але й подивитися, як вона читає, буквально розігруючи кожен текст за ролями, благо вони в неї майже все про нерозділене кохання жінок до чоловіків, бога до людини - загалом, є кого зіграти. Тут і дівчина Тара Дьюла, яка любить єгипетського плейбоя Шишкіна, і вдова місіс Корстон, яка сподівається зустрітися після смерті з чоловіком і боїться, що той потрапить не до раю, а в пекло, і батько і син Кнолль, з яких молодший - сумує бабій , а старший - утішник жінок, відкинутих молодшим, і т. д.

N
n

- Ідліс Ю., Денисова С., 2009

n
n
n

Повторю слідом за Биковим і Паніним: вона, безсумнівно, талановита. У неї прекрасне відчуття слова, чудова техніка версифікації, дивовижне вміння перетворювати складно організовані вірші в джазові імпровізації. Ну і, природно, молодість, стати, голос, вміння завойовувати аудиторію.

n
n

- Віктор Топоров, 2009

n

Негативні відгуки

n
n

Про що пише Полозкова? Це поезія телесеріалів. Стіхочтіво для просунутих німфеток та одиноких, які мріють про зустріч з «позитивним» іноземцем студенток платних вузів - тих, що, зрозуміло, не дивляться «Рабиня Ізаура» («фі, який примітив!"), Але фанатіють від «Сексу у великому місті» . Не варто шукати тут якихось глибоких думок або вистражданих одкровень. Адже все це було, є і буде в мильних операх, які, треба думати, Вірочка дивиться частіше, ніж читає книги.

n
n

- Ігор Панін, 2009

n
n
n

Так от: Полозкову дуже є за що лаяти. Тут вам і самолюбування (помилуватися є чим, але не круглі ж добу і не з таким же дівочим захлеб), і вічна надмірність, невміння вчасно зупинитися, і багатослівність, і одноманітність, і пристрасть до ефектних естрадним прийомам, і явна вторинність (з задоволенням наголошую, що вона побувала і під моїм впливом, - це завжди приємно, - а вже Бродським просто об'їлася).

n
n

- Дмитро Биков, 2009

n
n
n

Лише в одному Віра Полозкова як «продовжувачка живої літературної традиції» не збігається з її зачинателями. Ті долали «тяжіння форми» - переварювали і розчиняли її в особистому або етнографічному досвіді. Принадність форми забувається, не зчитується нащадками, «зміст» перемагає. У Віри ж пріоритет за формою: модні порівняння і глянцево-журнальні колізії - головний манок для актуальною інтернет-аудиторії, а Віра<...>поетеса публікозавісімая, від публіки її треба рятувати.

N
n

- Лев Пирогов, 2009

n
n
n

А чого у Веро4кі ні? Немає у неї лише двох речей, але одна важливіше інший, - школи і часу.<...>Є, звичайно, у Веро4кі інше - та й як йому не бути? Але ось воно-то, включаючи надзвичайно ранню славу, за відсутності перерахованого вище і мається на увазі сприймається, прав Ігор Панін, як щось іграшкове.

n
n

- Віктор Топоров, 2009

n
n
n

І прекрасний квітка, якщо не в'яне ще, то вже кучерявляться в молодіжних завитках і все слухає поради.

n
n

- Олександр Житинський, 2010

n
n
n

Все ж присутність завзятою армії несамовитих фанатів явно виділяє Полозкову з когорти рядових графоманів.<...>Неприємно, звичайно, звинувачувати себе в інерції мислення і тривалому непомічання очевидного, але ми настільки звикли ототожнювати літературний кіч з мягкообложной прозою детективно-фентезійного змісту, що у віршованому тексті впізнаємо його з трудом. Та й відмовляється розум громадянина країни, в якій поет, як відомо, більше, ніж поет, вірити в таке святотатство. Засилля графоманів - ще куди не йшло, але щоб бульварне чтиво! І тим не менше всі ознаки в наявності: авторська установка на масовий успіх і наступне з неї прагнення догодити смакам публіки; потурання читацькому ескапізму; усвідомлена формальна та змістовна вторинність; простота і доступність в сприйнятті; апеляція до "тут і зараз"; сувору відповідність масовим етичним і аксіологічними нормам; смислова вичерпаність тексту і нездатність його виявляти нові смисли при зміні контексту.

n
n

- Саломатін, Олексій, 2010

n

Бібліографія

Сайт: Википедия