Про знаменитості
Віра Полозкова: биография
nnnНа наших очах Полозкова проживає необхідний досвід - їй буде потім соромно багатьох нинішніх інтерв'ю і особливо записів, в яких вона невміло і палко захищається. Їй ще належить наростити слонячу шкуру, без якої, як учив Бродський Лимонова, література не робиться. Але цей досвід їй допоможе, і, якщо у неї вистачить сил, ми отримаємо поета першокласного, що становить гордість вітчизняної літератури. Від нас залежить цього поета не засіропіть і не заулюлюкали, чесно і прямо кажучи йому, де він має рацію, а де заграється в давно знудила гри.
n- Дмитро Биков, 2009
n
nnnВіра Полозкова - одна з небагатьох московських поетів, на виступи яких має сенс продавати квитки: публіка все одно піде. Не тільки послухати самі вірші, але й подивитися, як вона читає, буквально розігруючи кожен текст за ролями, благо вони в неї майже все про нерозділене кохання жінок до чоловіків, бога до людини - загалом, є кого зіграти. Тут і дівчина Тара Дьюла, яка любить єгипетського плейбоя Шишкіна, і вдова місіс Корстон, яка сподівається зустрітися після смерті з чоловіком і боїться, що той потрапить не до раю, а в пекло, і батько і син Кнолль, з яких молодший - сумує бабій , а старший - утішник жінок, відкинутих молодшим, і т. д.
N- Ідліс Ю., Денисова С., 2009
n
nnn nПовторю слідом за Биковим і Паніним: вона, безсумнівно, талановита. У неї прекрасне відчуття слова, чудова техніка версифікації, дивовижне вміння перетворювати складно організовані вірші в джазові імпровізації. Ну і, природно, молодість, стати, голос, вміння завойовувати аудиторію.
n
Негативні відгуки
nnnПро що пише Полозкова? Це поезія телесеріалів. Стіхочтіво для просунутих німфеток та одиноких, які мріють про зустріч з «позитивним» іноземцем студенток платних вузів - тих, що, зрозуміло, не дивляться «Рабиня Ізаура» («фі, який примітив!"), Але фанатіють від «Сексу у великому місті» . Не варто шукати тут якихось глибоких думок або вистражданих одкровень. Адже все це було, є і буде в мильних операх, які, треба думати, Вірочка дивиться частіше, ніж читає книги.
n- Ігор Панін, 2009
n
nnnТак от: Полозкову дуже є за що лаяти. Тут вам і самолюбування (помилуватися є чим, але не круглі ж добу і не з таким же дівочим захлеб), і вічна надмірність, невміння вчасно зупинитися, і багатослівність, і одноманітність, і пристрасть до ефектних естрадним прийомам, і явна вторинність (з задоволенням наголошую, що вона побувала і під моїм впливом, - це завжди приємно, - а вже Бродським просто об'їлася).
n- Дмитро Биков, 2009
n
nnn nЛише в одному Віра Полозкова як «продовжувачка живої літературної традиції» не збігається з її зачинателями. Ті долали «тяжіння форми» - переварювали і розчиняли її в особистому або етнографічному досвіді. Принадність форми забувається, не зчитується нащадками, «зміст» перемагає. У Віри ж пріоритет за формою: модні порівняння і глянцево-журнальні колізії - головний манок для актуальною інтернет-аудиторії, а Віра<...>поетеса публікозавісімая, від публіки її треба рятувати.
N
nnn nА чого у Веро4кі ні? Немає у неї лише двох речей, але одна важливіше інший, - школи і часу.<...>Є, звичайно, у Веро4кі інше - та й як йому не бути? Але ось воно-то, включаючи надзвичайно ранню славу, за відсутності перерахованого вище і мається на увазі сприймається, прав Ігор Панін, як щось іграшкове.
n
nnnІ прекрасний квітка, якщо не в'яне ще, то вже кучерявляться в молодіжних завитках і все слухає поради.
n- Олександр Житинський, 2010
n
nnn nВсе ж присутність завзятою армії несамовитих фанатів явно виділяє Полозкову з когорти рядових графоманів.<...>Неприємно, звичайно, звинувачувати себе в інерції мислення і тривалому непомічання очевидного, але ми настільки звикли ототожнювати літературний кіч з мягкообложной прозою детективно-фентезійного змісту, що у віршованому тексті впізнаємо його з трудом. Та й відмовляється розум громадянина країни, в якій поет, як відомо, більше, ніж поет, вірити в таке святотатство. Засилля графоманів - ще куди не йшло, але щоб бульварне чтиво! І тим не менше всі ознаки в наявності: авторська установка на масовий успіх і наступне з неї прагнення догодити смакам публіки; потурання читацькому ескапізму; усвідомлена формальна та змістовна вторинність; простота і доступність в сприйнятті; апеляція до "тут і зараз"; сувору відповідність масовим етичним і аксіологічними нормам; смислова вичерпаність тексту і нездатність його виявляти нові смисли при зміні контексту.
n
Бібліографія
- Веро4ка Полозкова .Непоеманіе. - СПб.: Гелікон Плюс, 2008. - 212 с. - ISBN 978-5-93682-450-0.
- Віра Полозкова, Ольга Паволга.Фотосинтез. - М.: Livebook, 2008. - 112 с. - ISBN 978-5-9689-0165-1.
- Віра Полозкова.Непоеманіе. - М.: Livebook, 2010. - 212 с. - ISBN 5-93682-450-0.
← предыдущая следующая →
Cторінки: 1 2