Про знаменитості
Енріко Прамполіні: біографія
-
італійський художник футуристичного напрямку
Життя і творчість
У 1915 році Е. Прамполіні випускає маніфест «Футуристична сценографія та хореографія» (Scenografia e coreografia futurista) і в тому ж році починає працювати як театральний художник і дизайнер театральних костюмів. Особливо плідними для художника був період починаючи з 1920 року, коли він працює для римськогоTeatro del Colore. У 20-ті роки, під час своєї першої поїздки за кордон знайомиться у Веймарі з художнім напрямком Баухаус і одним з його теоретиків Тео ван Дуйсбургом. Під час цієї ж поїздки знайомиться з Василем Кандінськім, Елом Лисицьким, Паулем Клеє, Оскаром Шлеммер, Пієта Мондріаном та іншими найвизначнішими художниками цього періоду, які намагалися створити в живопису особливий конструктивно-геометричний мова форм для малюнка.
Е. Прамполіні розпочинає співпрацю з художнім журналом «Де Стиль» й пише для нього кілька статей. Він з кінця 10-х років є прихильником футурістічеко-геометричної побудови композиції, що характерно для представників другої хвилі італійського футуризму. У випущеному в 1923 році спільно з Іво Паннаггі (1901-1981) і Вініцій Паладіні (1902-1971) «Маніфесті механічного мистецтва» (Manifesto dell'arte meccanica futurista) художник вважає підставою для нового мистецтва використання механічних елементів, що відбуваються зі світу машин, оспівує динаміку і ритміку, притаманні роботі механізмів.
З приходом в Італії до влади Муссоліні Е. Прамоліні, як і багато інших художників-футуристи, підтримує новий режим. У 1932 році він, спільно з Джерардо Дотторі і Маріо Сіроні керує і здійснює у футуристичному стилі оформлення грандіозної «Виставки фашистської революції» (Mostra della Rivoluzione Fascista) у Римі.
