Про знаменитості
Анатолій Кирилович Пузач: біографія
-
радянський футболіст, нападник
Кар'єра гравця
Вихованець футбольної школи Бердичева. Починав грати у 1957 році за команду заводу «Прогрес» у Бердичеві. Потім виступав за «Полісся» Житомир (1960-1961) і львівський СКА (1962-1964). У 1964 році став кращим бомбардиром української зони класу «Б», забивши 35 голів із командних 59 львівського СКА. У цьому ж році львів'яни дійшли до чвертьфіналу Кубка СРСР. Восени 1964 року збірна, зібрана з кращих гравців класу «Б» провела товариські матчі проти київського «Динамо» (1:2, 2:2) і після тих ігор швидкого нападника з добрим ударом взяли до Києва.
У першому ж сезоні в 1965 році нападник «Динамо» зумів отримати аж дві нагороди - срібну медаль за 2-е місце в чемпіонаті СРСР та титул чемпіона у турнірі дублерів. За правилами гравець повинен був зіграти принаймні 50% ігор, щоб отримати медаль, а Пузач зіграв рівно по половині матчів за «основу» та «дубль». В кінці 1960-х Пузач став одним з ключових гравців команди у нападі. Він грав більше на правому фланзі атаки і прославився швидкими ривками, несподіваними ударами без підготовки. Партнери (в динамівському нападі тоді виступали, зокрема, Віталій Хмельницький, Олег Базилевич, Віктор Серебряников, Анатолій Бишовець та Андрій Біба) цінували Анатолія Пузача за добре бачення поля та вміння віддати пас у потрібний час.
Анатолій Пузач став автором першого гола радянських футболістів у Кубку європейських чемпіонів. 20 вересня 1967 в грі київського «Динамо» з шотландським «Селтіком» (тодішнім володарем трофею) у Глазго він відкрив рахунок вже на 3 хвилині матчу. Підсумок того матчу - 2:1 на користь динамівців.
У першості 1968 Пузач з 11 забитими м'ячами став найкращим бомбардиром команди. Наступного року нападник дебютував у збірній СРСР у товариській грі з НДР, минулі 25 липня 1969 року в Лейпцигу. У цьому ж матчі він відзначився першим голом.
На чемпіонаті світу з футболу 1970 у Мексиці ФІФА вперше дозволила проводити заміни протягом гри. У другому таймі матчу вікриття Мексика - СРСР (31 травня 1970) Анатолій Пузач замінив Віктора Серебряникова і, таким чином, увійшов в історію футболу, як учасник першої заміни на мундіалях.
Сезон 1973 став останнім у ігровій кар'єрі Пузача. Тоді в «Динамо» вже забивав новий лідер атак - Олег Блохін.
У 215 матчах чемпіонатів СРСР Анатолій Пузач забив 49 голів, в 16 матчах єврокубків - 7. За збірну СРСР провів 14 ігор, в яких забив 2 голи.
Тренерська кар'єра
У вересні 1973 року до Києва з Дніпропетровська приїхав Валерій Лобановський - у новому чемпіонаті 1974 Пузач вже входив до тренерський штаб Лобановського. До осені 1990 Анатолій Пузач був асистентом, а після від'їзду Лобановського на Близький Схід очолив «Динамо». Кияни завершили сезон 1990 року на 1-му місці в чемпіонаті. У 1993 році Пузач привів динамівців до перемоги в чемпіонаті вже незалежної України, і залишив пост головного тренера - новим керманичем став Йожеф Сабо.
Анатолій Пузач повернувся до футболу після приїзду Лобановського у 1997 р. - співпраця тривала до 2001 року , коли продовжувати роботу асистентові завадили серйозні проблеми зі здоров'ям. Анатолій Пузач помер після тривалої хвороби 19 березня 2006 року. Похований на Лісовому кладовищі в Києві.
Досягнення
- Заслужений тренер України
- Заслужений майстер спорту СРСР
