Евальд Ріб: биография

Роки навчання в Магнітогорську були щасливими: викладачі музичного училища поставилися до новоселові з усією душею. Ейдінов і весь педагогічний колектив створили всі умови для успішного навчання та творчості Евальда Риба, при цьому в стінах училища не було проявів національної ворожнечі. Свою участь у долі Риба виявили такі викладачі, як педагог по класу скрипки Ф. Форшток і «предметники» М. Кондратковская, Н. Маклецова, Т. Яес, надихали свого учня і допомагали йому якомога швидше вивчити російську мову. Згодом Евальд став не тільки писати російською (хоча перші вірші писав тільки німецькою), а й думати на цій мові.

У 1959 році в житті Евальд Ріб закінчив музичне училище по класу скрипки і альта, а в квітні одружився зі студенткою музичного училища Нонні Костеріною (вона закінчила навчання роком раніше). У тому ж році разом з композитором Іваном Шутовим Ріб написав «Пісню про Магнітці», яку на державному іспиті Шутова виконувала Магнітогорська капела під керуванням С. Г. Ейдінова.

У ці роки Рібом було написано багато віршів про природу уральського краю, про любов до міста Магнітогорська. Багато хто з віршів згодом були покладені на музику місцевими композиторами, в результаті чого народилися популярні на Південному Уралі пісні.

Музично-педагогічна робота

У 1957 році, паралельно з навчанням, Евальд Ріб почав працювати в музичній школі № 1 м. Магнітогорська як педагог по класу скрипки. Поряд з цим він працював у студентському симфонічному оркестрі і в оркестрі драмтеатру ім. А. С. Пушкіна. Директор музичної школи, фронтовик І. Мінін з великою повагою і увагою поставився до молодого педагога-скрипалеві, зарахувавши його до штату відразу після закінчення училища. Педагог Евальд Ріб набрав великий клас, а адміністрація школи набула інструменти, в тому числі першокласний альт, яким Евальд Ріб міг користуватися постійно, до купівлі свого особистого. Любові до скрипки і скрипкових шкіл Евальд присвятив чимало своїх віршів, у тому числі мініатюру «Чотири звуку».

У 1964-1968 роках Евальд Ріб заочно навчався у Державному інституті мистецтв Киргизької РСР імені Курмангази. Зростало майстерність педагога, росли його учні. Ріб був одним з організаторів клубу юних музикантів у ДМШ № 1 - КЮМ, завдяки роботі якого розкривалися творчі здібності маленьких музикантів, розширювався їх кругозір. У спілкуванні з дітьми була необхідність не тільки грати, але й говорити, активізувати образне мислення учня. У результаті народилися особливі музично-літературні теми для занять: «Розбуджена скрипка", "Співаючі народи». Методика викладання і спілкування з дітьми була осмислена Евальд Рібом і викладена у методичній роботі «Не засушити квітку», яка відобразила суть його музично-педагогічної концепції.

Багаторічний педагогічну працю Риба не залишився непоміченим: у 1972 він нагороджений знаком «Переможець соцзмагання», а в 1983 - медаллю «Ветеран праці». В кінці сімдесятих років Ріб почав працювати в новій музичній школі № 4 Магнітогорська, розташованої на міських новобудовах, де пропрацював до самого виходу на пенсію в 1991 році.

Літературна робота

Свою літературну діяльність Евальд Ріб почав у Магнітці, ще будучи студентом музичного училища. На поетично налаштованого юнака звернула увагу педагог-літератор училища Ніна Кондратковская, вже тоді що була видною поетесою. З цього часу до самої своєї смерті вона була вчителем і наставником у поезії для Евальда Ріба.