Роджер де Бретейль: біографія

Роджер був другим сином Вільяма Фіц-Осберна, одного з найближчих соратників короля Вільгельма Завойовника. Після смерті свого батька в 1071 р. Роджер успадкував його земельні володіння в Англії та титул графа Херефорда. Його старшому брату Гійому дісталися нормандські лени батька (Бретейль і Пасі).

Роджер увійшов до англійської історії, перш за все, як один з організаторів заколоту трьох графів 1075 р., що вважається останньою спробою організованого супротиву нормандському завоюванню . Мотиви, через які граф Херефорд приєднався до повстання Вальтеофа і Ральфа II, до кінця не ясні. Відомо, що безпосередньо перед заколотом у володіннях Роджера пройшла сесія суду королівських шерифів, і, можливо, граф відчув загрозу з боку державної влади зменшення його феодальних прав та судових привілеїв. Головним ініціатором повстання, мабуть, був Ральф, граф Східної Англії, що одружився з сестрою Роджера.

Коли у 1075 р. змовники виступили проти короля, Вільгельм Завойовник знаходився у Нормандії. Та Роджер не зміг скористатися сприятливою можливістю: рух його армії був зупинений вустерширським фірдом, на чолі якого стояв Вульфстан, один з останніх англосаксонських єпископів. Скоро до країни повернувся король Вільгельм, а повстання трьох графів було придушене. Роджер був заарештований, засуджений до конфіскації володінь та титулів і ув'язнений на довічний термін у в'язниці. Ліквідація графства Херефорд сильно ослабила південної частини англо-валлійського кордону і не дозволила Завойовнику завершити побудову системи марок на рубежах Уельсу.

Після смерті Вільгельма у 1087 р. Роджер був звільнений з-під варти, проте вже не брав участі в політичному житті Англії.

Комментарии

Сайт: Википедия