Про знаменитості
Русі Христовий Русев: біографія
-
болгарський воєначальник, генерал від артилерії
Військова служба
- У 1927-1929 - в 4-му артилерійському полку.
- У 1912-1913, під час Балканських воєн, командував батареєю в 4-м артилерійському полку.
- У 1915-1918, під час Першої світової війни, командував батареєю, а потім відділенням в 4-му артилерійському полку.
- З 4 вересня 1944 - у запасі.
- У 1929 був переведений на службу до Артилерійської інспекцію.
- У 1935-1936 - начальник артилерійського відділу військової фабрики в Казанлике.
- У 1934-1935 - завідувач озброєнням в Артилерійській інспекції.
- У 1930-1934 - начальник технічного відділу Артилерійській інспекції.
- У 1942-1943 - начальник відділу постачань і забезпечення у військовому міністерстві.
- Закінчив Військове училище в Софії (1909), спеціалізувався в галузі артилерії.
- У 1940-1941 - начальник канцелярії військового міністерства.
- У 1941-1942 - знову інспектор озброєнь.
- У 1919-1927 - в 3-му артилерійському полку, потім у навчальній батареї при Військовому училищі.
- У 1936-1940 - інспектор озброєнь.
- З 14 вересня 1943 по 2 вересня 1944 - військовий міністр в урядах Добрі Божілова та Івана багряновими.
У період, що передував Другій світовій війні, генерал Русі Русев був одним з керівників переозброєння болгарської армії, її оснащення сучасною технікою. Брав участь у таємних переговорах з Німеччиною, які привели до виділення Берліном Болгарії многомілліоннних військових кредитів в 1938 і 1939. Укладав договори з німецькими концернами - виробниками озброєнь - і особисто здійснював контроль якості що поставляється зброї, у зв'язку з чим до початку війни часто відвідував Німеччину.
Автор наукових праць з артилерійській справі й проблем протиповітряної оборони, у тому числі двох частин «Підручника з артилерії» (1925-1927; частина 5 «Пристрій артилерійської гармати та стрільба з нього»; частина 6 «Зовнішня балістика»), книги «Повітряна оборона армії та країни» (1929). Крім того публікував статті у журналах «артилерийських преглед» (1923-1934; зокрема, аналіз радянського настанови з протиповітряної оборони 1929) і «військові журнал» (1923).
Звання
- З 18 травня 1915 - капітан;
- З 6 травня 1923 - підполковник;
- З 3 вересня 1928 - полковник;
- З 1 липня 1919 - майор;
- З 4 вересня 1944 - генерал від артилерії.
- З 22 вересня 1911 - поручик;
- З 6 травня 1936 - генерал-майор;
- З 18 травня 1909 - підпоручик;
- З 3 жовтня 1940 - генерал-лейтенант;
Нагороди
- Залізний хрест 2-го класу (Німеччина).
- орден «За хоробрість» 4-го ступеня 2-го класу.
- орден «За військові заслуги» 5-го ступеня з військової стрічкою.
Загибель
Після приходу до влади в Болгарії прорадянських сил у вересні 1944 був заарештований. Засуджений до смерті так званим «Народним судом» і розстріляний. Реабілітований у 1996.