Лідія Андріївна Русланова: биография

Після Ізикана Лідію Русланову перевели в Тайшет. У Озерлазі в роки сталінських репресій було чимало акторів, співаків, музикантів. Хтось сумно пожартував: «Артистів як на всесоюзний конкурс набрали». У Тайшеті Лідія Русланова перебувала три місяці (з грудня 1949-го по березень 1950-го). За словами колишнього начальника Озерлазі полковника Євстигнєєва, Лідія Русланова вела себе просто, розкуто, коли сердився, могла міцно полаяти.

Лідія Русланова давала концерти і у виправно-трудовому таборі. Під час концертів оплески були заборонені. Вищі чини колонії сиділи в перших рядах. Велика їдальня була заповнена людьми вщерть. Коли закінчилося виконання першої пісні, зал мовчав. Потім вона заспівала другу пісню, і виконала це з такою силою, пристрастю, з відчаєм, що зал не витримав. Першим підняв руки полковник Євстигнєєв, за ним загримів від захвату весь зал .. Незважаючи на всі труднощі, Лідія Русланова намагалася не піддатися зневірі^{[B 1]}.>

Довго Лідія Русланова в Озерлазі не пробула: 26 березня 1950 її перевели у Володимирську в'язницю. Причиною цього стали її незалежність, норовливий характер, а також «гострий язик». Капітан Меркулов написав на неї донос:

n

n

Русланова поширює серед свого оточення антирадянські, наклепницькі вигадки, і навколо неї групуються різного роду ворожі елементи з числа ув'язнених. На підставі викладеного вважав би вийти з клопотанням про заміну 10 років ВТТ на тюремне ув'язнення на 10 років ".

n

n

Три місяці її допитували знову, намагаючись отримати від неї компрометуючі Жукова свідчення. По Володимирський централ Лідія Русланова прибула 29 червня 1950 року, де відбувала покарання на підставі виписки з протоколу № 24а від 7 червня 1950 Особливої ??Наради при МДБ СРСР, згідно з якою «її вміст у виправно-трудовому таборі замінено тюремним ув'язненням ... ».

У Володимирській тюрмі сиділа в той час актриса Зоя Федорова, з якою Лідія Русланова здружилася. Тюремне начальство, натякаючи на можливі послаблення, не раз просило Русланову заспівати на святковому вечорі, на що Русланова, виразно дивлячись на грати, відповідала: «Соловей не співає в клітці». Лідія Русланова кілька разів потрапляла в карцер, із-за чого у неї було кілька запалень легенів.

Її чоловіка в цей час тримали у в'язниці й допитували. 2 Листопад 1951 Володимир Крюков був засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР за статтею 58-10 частини 1 КК РРФСР і Закону від 7 серпня 1932 року позбавлення волі у виправно-трудовому таборі строком на 25 років, з поразкою прав на 5 років, конфіскацією всього майна і позбавленням медалей «За оборону Ленінграда», «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр..», «За взяття Берліна», «За звільнення Варшави» і «30 років Радянської Армії і Флоту ". Одночасно з цим було порушено« клопотання перед Президією Верховної Ради СРСР про позбавлення Крюкова В. В. звання Героя Радянського Союзу, медалі "Золота Зірка", трьох орденів Леніна, ордена Червоного Прапора, орденів Суворова 1-й і 2-й ступеня, ордена Кутузова 1-го ступеня ».