Федір Васильович Сазонов: биография

30.5.1811 Сазонова призначили шефом 40-го єгерського полку 24 дивізії 6 корпусу 1 армії. Полк Сазонова спільно з 19-м єгерським утворив відому по своїх заслуг єгерську бригаду полковника Вуіча.

Вітчизняна війна 1812 року

З відкриттям кампанії 1812 року 6 корпус Дохтурова у м. Ліди рухом мас Наполеона врозріз російських армій ризикував бути відрізаним, але, зібравшись 15 червня (27 червня) у Вільшан, майстерним рухом і надзвичайною швидкістю маршу, доведеного до 42 верст на добу, виконаного пліч-о-пліч з французькими загонами Даву, Мюрата, вийшов з надзвичайних труднощів і приєднався до 1 армії. У складі її Сазонов зі своїм полком поступово переходив Дрісс, Полоцьк і Вітебськ, де вступив до ар'єргард графа Палена.

Сазонов з полком блискуче діяв у битві 15 липня (27 липня) (Бій під Островно) на р.. Лучесе, за що нагороджений орденом Святої Анни 2 ступеня.

Увечері 4 серпня (16 серпня) Сазонов з полком у складі 24 дивізії змінює в Смоленську війська Раєвського, і розсипані єгеря Сазонова цілий день 5 серпня (17 серпня) прикривають «Красненської передмістя» та «Королівський бастіон», причому Сазонов неодноразово кидається з ними на французів.

Після Смоленська Сазонов надходить з полком у ар'єргард, спочатку барона Розена, а потім Коновніцина і з цього часу до самого Бородінської битви несе невпинно важку службу ар'єргарду, особливо відзначившись геройською обороною Соловйової переправи 13 серпня у р. Осьми, де єгеря трималися добу і 15-го біля села Біломорського. Підходячи до Бородіна, Сазонов командує окремим загоном, прикриваючи у Колоцького монастиря правий фланг загального ар'єргарду.

26 серпня (7 вересня) при занятті Бородінської позиції Сазонов зі своїм 40-й єгерський полк, у складі єгерської бригади Вуіча, поставлений за наказом Барклая полковником Монахтіним у яру, між «Центральним курганом» і с. Бородіним, попереду 6 піхотного корпусу. Коли французи, переслідуючи вибитих з Бородіна гвардійських єгерів, переходять тут Б'ю, то слідом за Вуічем з 19 єгерським полком на 106-й французький полк кидається і Сазонов зі своїм 40-м і, майже знищивши французькі полки і розібравши міст в Бородіна під сильним вогнем з того берега, повертається з полком до «Центральному кургану», ставши за ним і в резерві обороняла його 26 дивізії.

Коли цей курган був зайнятий французами, полк Сазонова був направлений в правий кут кургану. Пробігши смугу смертоносного вогню, Сазонов вступає зі своїми єгерями в жорстокий рукопашний бій з розташованими тут французамію. Втративши тут убитої кінь, будучи контужений, піший Сазонов вривається в редут, вибиває супротивника і переслідує його, але отримує тут у верхню щелепу рану пулею, вибівшей у нього кілька зубів. Але й геройський полк його несе тут величезні втрати, а молодецьке участь його в оволодінні курганом на очах самого Барклая нагороджується присиланням останнім тут же на полі бою по три солдатських георгіївських хрести на кожну роту 40 єгерського полку.

Сам же Сазонов з незрозумілої причини нагороджується порівняно слабко, золотою шпагою «за хоробрість», вже отриманої їм за Аустерліц. Тільки в 1814 році йому дають за 1812 чин генерал-майора.