Наши проекты:

Про знаменитості

Олександр Федорович Семенов: біографія


Олександр Федорович Семенов біографія, фото, розповіді - радянський військовий льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу
-

радянський військовий льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу

Біографія

Народився 7 квітня 1912 року в селі Заболоття Тверській губернії в селянській родині.
nОкончів восьмирічну школу, в 1927 році вступив до школи фабрично-заводського учнівства при Калінінської фабриці ім. Вагжанова і отримав професію слюсаря.
Nс 1932 проживав у Москві, працював на фабриці «Пролетарська мануфактура», поступив у Державний центральний інститут фізичної культури.
NВ 1933 році був призваний в Червону Армію, навчався в Харківській військової авіаційній школі льотчиків.
nс 1936 служив молодшим льотчиком у 107-ї винищувальної авіаескадрильї вісімдесят третього винищувальної авіабригади Білоруського військового округу.

З грудня 1937 року по серпень 1938 року був відряджений до Іспанії для надання допомоги республіканським силам в громадянській війні. З ескадрильєю під командуванням А.І. Гусєва брав участь у бойових діях в районах Валенсії і Теруеля. У 1938 році отримав серйозну травму руки при аварії літака, після лікування повернувся в ескадрилью. Здійснив 30 бойових вильотів, особисто збив 1 ворожий літак і 3 - у групі, за що 14.11.1938 був нагороджений першим орденом "Червоного Прапора.

У листопаді 1939 - березні 1940 року на посаді заступника командира ескадрильї 7-го винищувального авіаполку 59-ї винищувальної авіаційної бригади брав участь у прикритті штурмових і бомбардувальних операцій радянської авіації під час радянсько-фінської війни. Здійснив 75 бойових вильотів, особисто збив 2 літаки противника та 2 - у групі.
N15.01.1940 нагороджений другим Орденом Червоного Прапора, 21.03.1940 удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 281 ).

У 1940 - 1941 роках навчався у Військово-повітряної академії РСЧА ім. проф. Н.Є. Жуковського.

У червні 1941 року повернувся до війська, з першого дня Великої Вітчизняної війни перебував у діючій армії.
NДо 20 серпня 1941 командував Окремою винищувальної авіаційної ескадрильєю, в серпні - грудні 1941 року був командиром ескадрильї та заступником командира 180-го винищувального авіаполку. У повітряних боях на Західному фронті збив 4 літаки противника.

З кінця 1941 року по травень 1942 року навчався на Вищих офіцерських курсах, після чого був направлений до Інспекції ВПС РСЧА, де відповідав за військову підготовку підготовку 434-го винищувального авіаполку.
NВместе з полком брав участь у боях на Сталінградському напрямі, після важкого поранення командира полку І.І. Клещева з 19 вересня по 9 жовтня 1942 тимчасово виконував посаду командира полку.
Nс жовтня 1942 продовжив службу інспектором Головного управління бойової підготовки Військово-повітряних сил. Щомісячно більше трьох тижнів перебував в авіаційних частинах, проводив показові заняття, організовував навчально-тренувальні польоти, здійснював розбір бойових вильотів. Брав участь у випробуваннях нових зразків літаків і озброєння, розробці інструкцій по їх бойового застосування.

У лютому 1944 року був призначений командиром 32-го грардейского винищувального авіаційного полку.
Nс квітня 1944 був заступником командира 3-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії.
nс 11 листопада 1944 до закінчення війни командував 322-ї винищувальної авіаційної дивізією, льотчиками якої в боях над Сілезією, Берліном і Прагою було знищено 152 літака Люфтваффе.

Воював на Західному, Сталінградському, 1-му Прибалтійському, 1-му Українському фронтах, пілотував винищувачі И-16, І-153, МіГ-3, Як-1, Ла-5, Ла-7 на яких вчинив 240 бойових вильотів (останній - 2 травня 1945 року), в 65 повітряних боях особисто збив 7 і знищив у групі 12 літаків супротивника. За особисту мужність і вміле керівництво був нагороджений другим орденом Леніна, ще двома орденами Червоного Прапора, орденом Кутузова 2-го ступеня, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня та орденом Червоної Зірки, медалями.

Після війни А.Ф. Семенов продовжив службу у Військово-повітряних силах, скінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.
NКомандовал авіаційним з'єднанням, авіацією округу протиповітряної оборони, генерал-інспектором Головної інспекції Міністерства оборони СРСР.

У 1970 році вийшов у відставку в званні генерал-лейтенанта авіації.
NПісал мемуари, які опублікував у книгах «На зльоті» і «Ескадрилья« Монгольський Арат ».

Помер 13 лютого 1979 року в Москві, похований на Кунцевському кладовищі.
nМогіла А.Ф. Семенова включена до Державного список пам'ятників історії та культури міста Москви.

Комментарии

Сайт: Википедия