Цікаві історії про відомих людей

Старшому поколінню добре знайома актриса театру і кіно блискуча Ольга Аросєва. Любителі ретро, так само, добре знають чудову Пані Моніку з гумористичної передачі «Кабачок 13 стільців». У житті, Ольга Аросєва була відома, як дуже дотепна і приваблива жінка, але в комічні ситуації вона потрапляла нечасто. Хоча, під час гастролей, з артистами відбуваються різні курйозні випадки .

Одного разу до російського імператора Олександра звернувся з проханням князь Зубов, колись активно посприяв його сходження на трон. Государ, звичайно ж, пообіцяв допомогти, навіть не поцікавившись, чого від нього хочуть. Однак прохання виявилася не до душі Олександру, оскільки було потрібно допомогти одному боягуз генералу. Але імператор зміг з честю вийти з ситуації.

Знаменитий актор Олександр Панкратов-Чорний був завсідником ресторану Будинку кіно. У зв`язку з цим у артиста з`явилося ще одне хобі - змагатися в дотепності з працювала в цьому закладі офіціанткою. Дивно, але дівчина в плані розіграшів і словесних перепалок практично не поступалася відомому жартівникові та дотепника .

Великий фізик Альберт Ейнштейн якось їхав на трамваї. Не бажаючи даремно втрачати часу, він занурився в читання книги. А коли підійшов кондуктор, геній, не відриваючись від читання, віддав йому заздалегідь приготовлену дрібниця. Однак учений дістав не всі відраховані монети, а кондуктор, не довідався Ейнштейна, почав нарікати пасажиру, що він заплатив не всю суму. Закінчилося все добре, а благодушний кондуктор навіть дав вченому корисну пораду .

У співака Федора Івановича Шаляпіна був свій особистий секретар по імені Петро, що огороджував його від стомлюючого спілкування з критиками та представниками преси. Одного разу під час гастролей по Європі до Шаляпіну прибув якийсь критик . Петро його до співака не пустив, але пообіцяв особисто відповісти на всі питання. Однак секретар настільки звик вважати себе частиною співака, що Шаляпін не витримав і все ж вплутався в розмову, дуже дотепно пожартував .

Одного разу пообідній відпочинок російського імператора Павла був перерваний самим неналежним чином: один пустотливий паж голосно проспівав сигнал караульного і швидко втік. Так і не знайшовши винуватця, комендант палацу знайшов добровольця з числа солдатів, щоб той узяв провину на себе і поніс за це покарання від імператора. погодившись на цю авантюру сміливець був покараний дуже нестандартним способом .

як-то якийсь молодий і недосвідчений композитор відіслав партитуру свого першого великого твору Бетховену з проханням дати оцінку роботі. Великий композитор по доброті душевній дав твору вельми втішну оцінку, подекуди підправивши його. Проте побачивши пафосну напис в кінці партитури, Бетховен не зміг стримати іронії .

Поети часто асоціюються у нас із слабкими духом людьми - зніженими і плаксивими. Мовляв, нічого їх не цікавить крім справ любовних, сліз і особистих переживань. Багато в чому, це так, але історія знає багато по-справжньому героїчних вчинків поетів. Випадків, коли твердість переконань ріфмоплетов змушувала їх ризикувати своєю свободою або навіть життям. Завдяки їхній мужності і, найчастіше, почуттю гумору, ми пам`ятаємо і знаємо їх, через століття ...

Геніальний фізик Альберт Ейнштейн якось виступав у благодійному концерті разом з видатним віолончелістом Григорієм П`ятигорську. Того вечора серед публіки був присутній молодий журналіст, який писав про концерт звіт. Не знаючи, хто такий Ейнштейн, хлопець необачно присвоїв йому іншу професію. Втім, учений згодом навіть пишався своїм неіснуючим талантом .

Коли Австрія опинилася під владою німецьких окупантів, в кожен з міст країни був призначений військовий комендант. Призначений до Відня комендант від кого-то дізнався, що серед скульптур, що прикрашають дах будівлі Віденської опери, затесався бюст Фелікса Мендельсона, композитора з єврейським корінням. Величезною помилкою стало те, що усувати цю помилку комендант вирішив, навіть не спромігшись дізнатися, як виглядав цей нещасливий Мендельсон .

Народний артист СРСР, знаний і улюблений багатьма поколіннями артист театру і кіно Михайло Іванович Пуговкін одного разу був запрошений на обід в сім`ю свого хорошого знайомого ...

Під час зйомок фільму «Дама з собачкою» для правдоподібного зображення епохи на роль консультанта була запрошена бабуся-дворянка, чудово пам`ятали дореволюційні часи. І ось ця сама пані причепилися до ходи Олексія Баталова, що грав головного героя, мовляв, актор клишоногий, а для російського інтелігента це було б неприпустимим. Однак Баталова виручив якийсь дідок-човняр, завдяки щасливому випадку зустрівся кіношникам в Ялті .

Йосип Віссаріонович Сталін завжди любив відвідувати вистави МХАТу. Причому, робив це не тільки до того, як став «батьком народів», але і після - коли вже був Генеральним секретарем ЦК. Нерідко він дивився спектаклі театру разом із засновником і керівником МХАТу режисером Костянтином Сергійовичем Станіславським. Потрібно відзначити, що Костянтин Сергійович, подібно багатьом творчим людям, вкрай мало цікавився політикою, віддаючи перевагу цілком віддаватися улюбленій справі - мистецтву в цілому і рідному театру зокрема. Тому він був вкрай не обізнаний ні про стан справ у Комуністичної Партії СРСР, ні про тонкощі роботи радянської системи .

Одного разу в ході ділової розмови художник Борис Кустодієв звернув увагу на розкішну шубу співака Федора Шаляпіна і запропонував позувати в ній для портрета. Однак Шаляпін приголомшив його. За словами співака, шуба була крадена. Але і в цьому спритний художник знайшов свої плюси .

Федір Никифорович Плевако був адвокатом, як то кажуть від Бога. Будь-яка справа було йому до снаги, а про його хитрості й умінні жонглювати фактами ходили легенди. Він захищав і бідних і багатих . Кожен його виступ у суді перетворювалося на театр одного актора. Часто йому було потрібно всього кілька хвилин, щоб довести, що крадіжка копійчаного чайника не вплине на ставлення до приватної власності, що священик, десятиліттями прощати іншим гріхи, теж може один раз оступитися.

Нерідко буває, що тисяча слів не може замінити одне, найважливіше, саме зрозуміле. Та й твердження говорить: «Стислість - сестра таланту». Не дивлячись на це, ми вперто продовжуємо базікати без перерви, намагаючись кількістю слів замінити суть. І в той же час, так приємно слухати чи читати лаконічно викладені думки, коли блиск сенсу не замаскований десятками порожніх шаблонних фраз. І справді великим майстром лаконічного викладу був давньогрецький правитель Клеомен II .

Сьогодні, щоб залишити коментар на цікавий матеріал в Інтернеті або ж просто завантажити сподобалася файл, необхідно довести, що ви людина. Як не прикро це звучить, але така захист від несанкціонованого доступу. Цікавий той факт, що подібний захист з`явилася задовго до перших файлів, СПАМу та, власне, Інтернету

Одного разу радянські кіношники-пропагандисти приїхали познайомити жителів якоїсь африканської села з життям СРСР. З цією метою тубільцям був показана кінострічка «Ленін у жовтні». На жаль, належного ефекту не вийшло : кожна поява Леніна викликало у глядачів щирий сміх. Як виявилося, причина подібної реакції публіки була цілком логічною .

Знаменитий на всю країну Де Тревиль з «Трьох мушкетерів», а в акторському середовищі, просто «дід», Лев Костянтинович Дуров, славиться своїми жартами і дотепними розіграшами. Над ким він тільки не жартував! Іноді траплялося так, що веселий розіграш народжувався абсолютно спонтанно, і від цього ставав ще смішніше. Одного разу він так розіграв своїх друзів, що один з них впав з полиці в поїзді .

Коли в 1936-му році на Заході поповзли чутки про раптову смерть Йосипа Сталіна від якоїсь важкої хвороби, газетярі спішно почали перевіряти цю сенсаційну інформацію. Один американський кореспондент не придумав нічого краще, ніж запитати про це в листі особисто у Сталіна. На настільки абсурдний питання Йосип Віссаріонович дав не менш абсурдний відповідь .

За часів Радянського Союзу було прийнято в обов`язковому порядку відправляти артистів у гастролі з творчими зустрічами по всій країні. Де їм тільки не доводилося виступати: вони виступали і в сільських не опалювальних клубах , і в «червоних куточках», і в їдальнях, і на польових станах. Все це за стандартну ставку приблизно в сто двадцять - сто п`ятдесят карбованців на місяць. Правда, під час гастролей, покладалися на відрядження, які видавалися як раз перед поїздкою.

Одного разу відомого співака Федора Шаляпіна його друг режисер попросив дати концерт в театрі замість несподівано захворіла артистки. Щоб уникнути гніву глядачів, режисер був готовий заплатити Шаляпіну будь-які гроші, аби той виступив. Однак співак знехтував грошима, щоб втілити одну хуліганську задумку. Платою за виступ мав стати розпивання режисером-старообрядців горілки. Шаляпін не даремно відмовився від грошей - результат його витівки був приголомшливим.

Претендентів на посади у своїй канцелярії видатний британський політик Уінстон Черчилль завжди вибирав особисто. І ось одного разу під час одного з співбесід попався йому якийсь молодий чоловік, який за свою нетривалу життя встиг нажити чотирьох дітей . Великий жартівник Черчілль не міг не зіронізувати на рахунок такої кількості «квітів життя».

Під час Другої Світової німецькі розвідники перехопили повідомлення іспанських підпільників про майбутню зустріч Рузвельта і Черчілля. У повідомленні зазначалося, що місцем проведення переговорів стане «Касабланка». Це слово німці і перевели як «Білий дім». Німці вже приготувалися сплутати всі плани противників. Однак виявилося, що у Вашингтоні ніякої зустрічі не було. А виною всьому - помилка перекладачів .

Одного разу перед проведенням маневрів імператор Павло I наказав генералу, який командував в ході навчань обороною фортеці не здавати її ні під яким приводом до певної години, навіть за імператорським наказом. А під час маневрів на атакуючих , в числі яких був і Павло, обрушився проливний дощ. Імператор хотів сховатися у фортеці, але не тут-то було: генерал сумлінно виконав давній наказ Павла, за що був згодом і нагороджений, і покараний вельми екстравагантним чином .