Наши проекты:

Виправлено Олівцем.

karandash2.jpg Популярність клоуна Карандаша була настільки висока, що будь-циркову виставу незмінно проходило з повним аншлагом, якщо в програмі було заявлено його виступ. Зрозуміло, що багатьом хотілося б дізнатися секрет такого успіху, особливо - молодим, ще мало кому відомим артистам.

Одного разу, до прославленому майстрові прийшли за порадою двоє початківців клоунів. Це були типові радянські хлопці - серйозні, працьовиті й ідеологічно витримані.

- Ось, Михайло Миколайович, ніяк не можемо зрозуміти, чому публіка так погано відвідує наші виступи. - поскаржилися вони. - У Вас постійні аншлаги, а до нас ходять дуже мало.

Олівець попросив показати йому що-небудь з репертуару. Переглянувши матеріали виступів і, прослухавши кілька реприз, Олівець і сам здивувався: репризи у них були непогані, виконання те ж на хорошому рівні.

Майстер задумався, і, через деякий час вимовив:

- А ви не принесли з собою макет своєї афіші?

Молоді артисти, звісно, принесли і макет теж. Олівець швидко переглянув його і сказав:

- Не хвилюйтеся - завтра у вас від глядачів відбою не буде.

На наступний день, публіка, дійсно, валом повалила подивитися на нових клоунів. Здивовані таким несподіваним і швидким поворотом подій, молоді артисти знову прийшли до легендарного Олівцю.

- Як це у Вас вийшло, Михайло Миколайовичу? Стільки глядачів! - захоплювалися його вчорашні відвідувачі.

- Це професійний секрет. - скромно, з посмішкою відповів їм метр, - Втім, подивіться афішу, що висить біля входу в цирк. - додав він, як і раніше посміхаючись.

Молоді люди відразу кинулися на вулицю, щоб подивитися, що ж там таке. На афіші, що висіла біля входу в цирк, було написано: «Клоун Сергєєв і клоун Васильєв», проте, прізвища були перекреслені жирною рискою, і нижче , замість них, було підписано: «ШІЗО і Френік».

Сконфужені, вони не посміли повертатися і не стали більше ні про що питати. Правда, прізвища з афіші незабаром прибрали і придумали собі по-справжньому забавні клоунські псевдоніми.

Олівець, очевидно, відразу зрозумів, що сперечатися з цими хлопцями марно: довелося б вдаватися в особливості роботи клоуна, пояснювати, що ця професія має свою специфіку, вислуховувати заперечення, наводити переконливі аргументи. Набагато простіше й ефективніше, в цьому випадку, було просто викласти наочний урок, що запам`ятовується на все життя. Що майстер і зробив.

ПОДПИСАТЬСЯ НА ИСТОРИИ

Ваше имя:
E-mail:
Введите число с картинки:

ПОНРАВИЛАСЬ ИСТОРИЯ?

Нажми +1
Поделиться:
Опубликовать в своем блоге livejournal.com
Отправить другу:

Комментарии