Шаляпін: співак я тільки коли тверезий
Якщо запитати у пересічного громадянина, хто, на його думку, є найбільш відомим, самобутнім і яскравим оперним співаком, то гадати про результати опитування можна буде тільки щодо другого і третього місця популярності. Різні Карузо, Каррерас і Паваротті будуть ділити між собою «срібло» і «бронзу» подібного опитування, а перше місце, без всяких сумнівів, дістанеться превеликий басу всіх часів і народів Федору Івановичу Шаляпіну.
Що цікаво, талант Федора Івановича не обмежувався тільки лише співом в оперних театрах усього світу. Він був відомий і як художник, і як скульптор, і як чудовий актор. Та й як художній керівник Маріїнського театру Шаляпін зарекомендував себе добре, ще раз підтвердивши істину про те, що талановита людина - талановита у всьому.
Але, звичайно ж, самої пекучої пристрастю Шаляпіна був спів. Без співу він не міг прожити жодного дня. Яскраве сонце і зелені дерева, веселка і спів птахів не могли повернути йому гарного настрою і самопочуття, якщо Федору Івановичу не вдавалося хоч трохи поспівати.
Значно менше співу любив великий бас свою шубу. З настанням холодів він одягався в неї для поїздок по місту і знімав тільки з настанням весни. Саме у своїй шубі ми часто уявляємо собі Шаляпіна.
І ось одного разу Шаляпін, сівши до візника у своїй знаменитій багатющої шубі, їхав в театр, візник не втримався і запитав пана:
- Пан - генерал?
- З чого ти взяв? - Здивувався Федір Іванович.
- Шуба боляче дорога і хороша, - повідомив йому візник, поглядаючи через плече.
- Ні, не генерал.
Шаляпін не став відразу говорити мужику рід своєї професії, бажаючи, мабуть, перевірити кмітливість візника.
- Тоді, може, пан - багатий купець? - Не вгамовувався той.
- Та ні.
- Конезаводчікі?
- Теж ні.
- А хто ж ти тоді? - Здався здивований візник.
- Я артист, - повідомив Федір Іванович і додав: - Співаю.
- Оооо! - Розчаровано сказав мужик. - Дєлов-то! Тоді я теж - артист. Я коли п'яний, знаєш, як співаю!
Візник знову втупився на дорогу, думаючи, що розмова закінчена. «Артист» - ще раз повторив він з деякою глузуванням в голосі. Глузуванням, яку зазвичай можна зустріти в розмові селянина й інтелігента, заводчанин і кінокритика.
- То-то й воно, братику! - Розсміявся Шаляпін. - Ось і різниця між нами, адже я співаю тверезим, а коли п'яний, співає Климов - мій дублер.
Читати: Федір Іванович Шаляпін біографія
Інші історії
Зустріч на рейках. Поль Ежен Луї ДешанельЯкщо дівчина просить... Тадей Венедиктович Булгарін
А більше ніде ... Йосип Абгаровіч Орбелі
Там видно буде ... Микола Олексійович Некрасов
Художник винен! Альфред Давіньон
Чисто у відповідь ... Микола I
Істинний купець. Петро Борисович Шереметєв
Комментарии
Copyright © 2010 People.SU All rights reserved
Використання матеріалів без письмової згоди авторів сайту - заборонено!