По Савці свитка. Володимир Солоухін

Володимир Солоухін, відомий радянський письменник, звичайно ж, не відразу досяг вершин в літературі. Але ще під час навчання в Літературному інституті він з неприємним подивом з'ясував, що на одному з ним курсі навчається його однофамілець на ім'я Валентин, причому з рівнозначним батькові - Олексійович. Солоухин знайшов за потрібне не тільки зустрітися зі своїм неповним тезкою, а й дати йому вельми корисну пораду.

 

За нещасливою випадковості Валентин Солоухин теж писав вірші, а тому Володимир наполягав, щоб його однофамілець взяв собі псевдонім. Однак Валентин затявся, і в майбутньому це спричинило за собою чимало казусів. Загалом-то, Володимир Солоухін був правий - хоча б через ту історію, коли його однофамілець, після публікації добірки своїх віршів в одному з видавництв, з'явився в бухгалтерію і зіткнувся з цікавою проблемою. На вимогу видати гонорар йому відповіли:

- Всі належні вам гроші вже перераховані на ваш особистий рахунок в ощадкасі.

Природно, Валентину довелося йти з цим питанням до Володимира Солоухін.

Подібні накладки дуже дратували, тим більше що постійно наростали. При зверненні Володимира в поліклініку лікуючий лікар, ознайомившись з карткою хворого, поскаржився:

- Що ж ви так, Володимир Олексійович! Людина начебто вже солідний, а в спортзалі скачете так, що ключицю зламали! Як вона у вас? Не турбує?

Володимир ледь не вибухнув:

- Послухайте! Ключицю я не ламав! Це Валентин Солоухин наламав собі кісток, а їх чомусь в мою картку засипали!

Доводилося Володимир Солоухін шукати Валентина Солоухіна і для того, щоб віддати йому листи читачів, помилково надходили до нього.

- На ось, листи свої забери! В них мене звинувачують в тому, що я приховав шахтарське минуле, так що це напевно тобі! Але ж попереджав я тебе колись: візьми псевдонім ...

Справа дійшла до повної смутку: при виході збірок віршів у «Радянському письменнику» переплутали фотографії, і книга Володимира вийшла з чудовим зображенням Валентина ...

Обидва Солоухіна набиралися розуму на семінарах Олександра Коваленкова. І ось одного разу Володимир зустрівся з Коваленковим у вестибюлі Центрального Будинку Літераторів. Зіткнулися вони прямо перед афішею, що оголошує про вечір поезії студентів.

- Олександре Олександровичу! - Звернувся Володимир до Коваленкову. - Хоч ви вплинули на Валентина! Ну неможливо вже! Ось дивіться: на афіші вказано виступ В. Солоухіна. І ось хто ж, по-вашому, виступати повинен - ​​Валентин або я? ..

- Ех, Володя! .. - Мудро відповів Олександр Коваленков. - Російська література вмістила в себе відразу трьох Толстих. Але зауваж: їх адже ніхто ніколи не плутає, правда?

Якщо вірити російській приказці «По Савці і шапка!», То головне - наскільки хвацько ця шапка на голові сидить ...

Читати: Володимир Солоухін біографія

Комментарии