Прекрасна країна. Жан-Луї-Ернест Месонье

Знаменитий російський художник-баталіст Василь Васильович Верещагін під час свого перебування в Парижі просто не міг не відвідати свого колегу за творчістю Жана-Луї-Ернеста Месонье. Французький живописець якраз закінчив писати полотно «Наполеон в 1814 році», і Верещагін, ретельно оглянувши картину, привітав живописця з безсумнівним успіхом. Потім Василь Васильович уважно дослідив і інші картини художника, знайшовши та їх чудовими. Месонье із задоволенням прийняв похвали настільки маститого і відомого метра, а потім запитав:

- А ви помітили, мсьє Верещагін, точність зображення елементів військового пейзажу?

- Звичайно! - Кивнув Василь Васильович. - Написано вище всяких похвал! Відчувається, що ви багато працювали на натурі.

- А ось і ні! - Усміхнувся Месонье. - Більшість картин я створив, не виходячи з майстерні.

- Як же так? - Здивувався Верещагін. - Дорога от у вас чудово прописана - а бруд і сніг навряд чи можливо без натури так зробити...

- О, навпаки, це дуже просто, мсьє!

І Месонье викотив в центр майстерні візок з дощатим настилом. На настилі, приблизно на двох квадратних метрах, за допомогою глини і каменів був створений мініатюрний краєвид, окрасою якого була гармата - іграшкова, зрозуміло.

- Прошу! - Месонье вказав на макет. - Тут все, що потрібно! І можна створити будь-яку дорогу, частина фортеці, та й взагалі все, що завгодно. Придивіться. Бачите, на дорозі маленькі відбитки кінських підков? Я спеціально замовляв відомому ювелірові маленькі штампики, якими і зробив це чудо, - пояснив Месонье. - Тепер-то ви розумієте, що я можу писати прямо тут будь-який військовий пейзаж з найдрібнішими деталями.

- Цікаво... - пробурмотів Верещагін.

- Більш ніж! - Перебив його француз. - А якщо раптом мені знадобиться сніг, то я завжди можу створити його, припорошив краєвид борошном і додавши дрібку солі.

- Боже мій! - Вигукнув Верещагін. - Сіль-то навіщо?

- А це для того, - гордо заявив Месонье, - щоб передати природний блиск снігу. Ось так я створюю пейзаж, а потім прописую його на картині.

Верещагін задумливо дивився на хитрий макет, а Месонье несподівано запитав його:

- А ви хіба не користуєтеся подібними макетами для написання своїх полотен, мсьє Верещагін?

- Знаєте, пане Месонье... - Верещагін усміхнувся і вказав на макет. - Подібні речі у нас в Росії ні до чого. Досить пройти сотню кроків по будь-якій дорозі, і якщо не попадеться потрібну ділянку, то попросити селян пару раз проїхатися по калюжах на возах. І ви миттєво отримаєте все: пориту непроїзну дорогу, відбитки копит, ну а інше можна прописати без всякої солі! Так що я просто виходжу недалеко від будинку і роблю потрібні начерки - у нас всі дороги наче після битви...

Месонье втупився на Верещагіна і з заздрісним захопленням вигукнув:

- Свята Мадонна! В який же прекрасній країні ви живете, мосьє Верещагін!

Читати: Жан-Луї-Ернест Месонье біографія

« Попередня історія Наступна історія »