Ермітаж навчить! Микола Реріх

Микола Костянтинович Реріх в 1906 році був призначений на посаду директора школи при Імператорському Товаристві заохочення мистецтв. Призначення викликав той факт, що, за загальним переконанням, у цій художній школі настав застій, а на молоді таланти ніхто не звертав уваги. Реріх почав реформи, ледь ознайомившись зі справами. Був повністю оновлений штат викладачів, розширено територію школи і побудовані нові художні майстерні. Однак членів Товариства мало цікавили реформістські настрої Реріха - від нього чекали практичних результатів. І на весну була призначена виставка робіт учнів школи.

Чудово розуміючи важливість цієї справи, Реріх особисто відбирав полотна та етюди. І ось буквально напередодні виставки, коли всі картини, етюди і малюнки вже зайняли свої місця, до школи підкотила карета, і з неї виплила огрядна, багато одягнена дама - дружина самого градоначальника. Вона зажадала показати їй зали з картинами, швидко пробігла по них, не затримавшись ні в одного полотна, і відбула додому. Результат її відвідин виявився просто приголомшливим.

Через пару годин Реріху додзвонився градоначальник Петербурга і почав кричати в трубку:

- Що за неподобство ви там витворяє?! Тільки що моя дружина інспектувала вашу виставку і ледь зі сорому не згоріла! Всі ваші зали забиті картинами з абсолютно голими чоловіками і оголеними жінками! Ви що там, розпустою займаєтеся? Адже під вашим керівництвом знаходяться юнаки і дівчата! Це ви так їх надихаєте на високе мистецтво?! Негайно припинити!

- Тим не менш, завтра відкриття виставки, - зовсім спокійно заявив у відповідь Реріх. - Які заходи ви пропонуєте прийняти?

- Та мені начхати, що ви там будете робити! Але розпусти бути не повинно!

- Чи достатньо буде прикрити свій сором на картинах? - Стримано спитав Реріх.

- Не знаю ... Якщо тільки зробите це акуратно! - Буркнув градоначальник. - Але в такому вигляді, як зараз, виставка просто неможлива!

- Не звольте турбуватися! Все буде зроблено, - пообіцяв Микола Костянтинович.

Закінчивши розмову, Реріх підкликав кілька учнів і наказав їм принести з складу рулони полотна. А після цього почав керувати переважування полотен. На одну стіну були поміщені всі картини із зображеннями чоловіків, а на іншу, відповідно, потрапили намальовані жінки. Потім був розтягнутий на всю довжину полотно, і чоловіків закрили ними від колін по пояс, а жінок - майже по саму шию. Саме в такому вигляді виставку і побачили журналісти і перші відвідувачі. Авторство ідеї по «окультурення» живопису приховувати ніхто не став, і, вдосталь нареготавшись над смаками градоначальник, журналісти, як один, у своїх статтях відзначили високий моральний дух виставки робіт учнів школи.

На наступний день народ на виставку буквально ломився, але до цього часу Реріх вже розпорядився полотна зняти, і публіці залишалося лише оцінити майстерність юних обдарувань. Самі ж молоді митці перебували в замішанні. Хтось із них запитав Реріха:

- Микола Костянтинович! А адже градоначальник може не на жарт розсердитися!

- І що з того? - Холоднокровно поцікавився Реріх. - Якщо йому і його дружині настільки дорога моральність, я попрошу імператора Миколи Олександровича запросити їх в Імператорський Ермітаж і прочитати лекцію про високе мистецтво. Боюся, що до «трьох грацій» вони не дійдуть - застрягнуть близько атлантів ...

Читати: Микола Реріх біографія

« Попередня історія Наступна історія »