Наши проекты:

Акторська братство. Олександр Абдулов і Ярмольник Леонід

Цю історію розповів як-то Леонід Ярмольник. Одного разу довелося йому гастролювати по країні разом з Олександром Абдуловим. Приїхали вони в одне місто і вирішили «відпочити з дороги» - благо, відрядження як раз отримали, а гастролі передбачалися довгі , так що гроші були. І так цей «відпочинок» затягнувся, що спати вони лягли вже на світанку. А на ранок, за гастрольним графіком їм належало удвох провести кілька зустрічей з глядачами. Причому, перша з них була запланована на дев`яту годину ранку в «червоному куточку» одного з заводів.

Вранці Ярмольник насилу піднявся на ноги і ще з більшим працею поставив на ноги Абдулова. Сяк-так вони вмивалися, причесали, і стали одягатися. Абдулов тихесенько криє останніми словами цих прекрасних хлопців, яким в дев`ять ранку не терпиться на артистів подивитися, потім хрипким шепотом просить Ярмольника, який відчував себе трохи краще:

- Зав`яжи мені краватку.
-Сашко, ти взагалі йти можеш? - запитав його Ярмольник.
-Можу, але не далеко. - просипів Абдулов і мало не впав.

У залі «червоного куточка» сиділо чоловік п`ятдесят. Все дуже серйозні. Ярмольник вийшов першим і, насилу зображуючи веселість, розповів кілька цікавих акторських історій, відповів на питання, коли ж він зовсім вичерпався, то запросив на сцену Олександра Абдулова:
-А тепер, нашу зустріч продовжить відомий артист Олександр Абдулов! привітаємо його!

Пролунало кілька безладних ударів і на сцену вийшов цілком бадьорий на вигляд Абдулов. Він привітався зі глядачами і запитав:
-Може, у когось є якісь питання?

Зазвичай такими репліками, артисти, під час творчих зустрічей з глядачами, завершують свій виступ, але, по всій видимості, Абдулову навіть ці слова, сказані з невимушеною легкістю, далися дуже складно. Відповіді не було. Повисла незручна пауза.
-Ну, якщо питань немає, то нашу зустріч продовжить мій друг, дуже хороший артист Леонід Ярмольник. - оголосив Абдулов, вклонився і попрямував за лаштунки.

По дорозі він насилу прошепотів отетеріли від такого нахабства Ярмольник:
- Прости, друг. - і, не дивлячись, звалився на якийсь диван, який, на щастя, стояв за кулісами.

Довелося Ярмольник якось самому викручуватися, щоб гідно завершити цю зустріч.

Читати: Олександр Абдулов біографія

ПОДПИСАТЬСЯ НА ИСТОРИИ

Ваше имя:
E-mail:
Введите число с картинки:

ПОНРАВИЛАСЬ ИСТОРИЯ?

Нажми +1
Поделиться:
Опубликовать в своем блоге livejournal.com
Отправить другу:

Комментарии