Про знаменитості
Луіc Феліпе Сколарі: біографія
-
бразильський футболіст і тренер
Приватне життя
Сколарі походить з італійської сім'ї, яка іммігрувала до Бразилії. Його батько, що народився у Венеції, в 1940-х роках, вважався одним з кращих захисників в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. Сколарі успадкував від нього італійське громадянство.
Тренерська кар'єра
Клубні команди і Кувейт
Сколарі почав тренерську кар'єру в 1980-х в провінційному клубі «Сентро спортився Алагоано» . За ним послідували декілька клубів в Бразилії і саудівський клуб «Аль-Шабаб», що став першим закордонним клубом Сколарі. У 1987 році Сколарі тренував один з найвідоміших бразильських клубів - «Греміо». Однак і там він затримався ненадовго і незабаром перейшов в «Гояс». Після цього Сколарі на два роки виїхав до Кувейту, де тренував клуб «Аль-Кадісія» і збірну Кувейту. Після повернення до Бразилії в 1991 році Сколарі став наставником клубу «Крісіума» і виграв разом з ним Кубок Бразилії - свій перший великий трофей. У тому ж році він знов покинув Бразилію і виїхав до Саудівської Аравії в клуб «Аль-Ахлі» Джедда. Потім рік тренував «Аль-Кадісія».
У 1993 році Сколарі повернувся до Бразилії і знов очолив «Греміо». З цим клубом він в 1994 році виграв Кубок Бразилії, в 1995 році - Кубок Лібертадорес, а в 1996 році - першість Бразилії. Після цього мандрівник Сколарі виїхав до Японії в клуб «Джубіло Івата», але незабаром знову повернувся до Бразилії. На чолі «Палмейрас» він в 1998 році знову виграв Кубок Бразилії, завоював Кубок Меркосур і Кубок Лібертадорес. У 2000 році Сколарі став тренером «Крузейро».
Тренер збірної Бразилії
Під керівництвом Емерсона Леау бразильці не виправдовували суспільних очікувань і в Кубку Конфедерацій 2001 року зайняли всього лише четверте місце. У червні 2001 року тренером Бразилії став Сколарі. Хоча спочатку збірна продовжувала показувати негативні результати, Сколарі вдалося успішно пройти відбірковий тур до ЧС-2002, на якому Бразилія в п'ятий раз стала чемпіоном світу, вигравши у фіналі у збірної Німеччини з рахунком 2:0. Після цього успіху він був вибраний тренером року ФІФА 2002. Тим не менш, Бразильська футбольна конфедерація (CBF) і уболівальники були незадоволені його роботою, і незабаром Сколарі був вимушений піти у відставку.
Тренер збірної Португалії
З 2003 року Сколарі є тренером збірної Португалії. На ЧЄ-2004 він вивів команду у фінал, де вона поступилася збірній Греції 0:1. Після фіналу він звернувся до португальців з проханням пробачити збірну за невдалу гру в фіналі. Разом з німцем Отто Рехагелем він був першим іноземним тренером, що досяг фіналу першості Європи.
У квітні 2006 року британська преса обговорювала його кандидатуру на місце тренера збірної Англії Свена-Ерана Ерікссона, проте Сколарі відмовився. Замість цього він продовжив договір з португальською футбольною федерацією до ЧЄ-2008.
На ЧС-2006 його підопічні програли в півфіналі збірній Франції, після чого Сколарі висловив думку, що суддя підігравав французам. За підсумками чемпіонату збірна Португалії зайняла четверте місце.
12 вересня 2007 в матчі відбіркового турніру ЧЄ-2008 проти Сербії між Сколарі і сербським гравцем Івіцею Драгутіновічем дійшло до рукоприкладства. Зокрема, Сколарі намагався вдарити Драгутіновіча кулаком в обличчя. Пізніше він стверджував, що доторкнувся тільки до волосся серба, але відеоаналіз показав, що удар Сколарі не влучив у ціль тільки через те, що Драгутіновіч встиг ухилитися. За цей Сколарі був дискваліфікований УЄФА на чотири гри. На ЧЄ-2008 португальці програли у чвертьфіналі збірній Німеччині 2:3.
«Челсі»
11 червня 2008, під час групового турніру чемпіонату Європи, було офіційно оголошено про те, що за закінчення турніру, а саме з 1 липня 2008 Сколарі займе пост головного тренера англійського футбольного клубу «Челсі».
9 лютого 2009 звільнений з поста головного тренера футбольного клубу «Челсі».
«Бунедкор»
9 червня 2009 годa став головним тренером "Бунедкора". У "Бунедкоре" він зміг реалізувати вигляд сучасного європейського футболу, завдяки досвіду таких футболістів як Рівалдо, Денілсон і Едсон Рамос. На жаль, клуб не зміг дійти до фіналу Ліги чемпіонів Азії, як раніше планувалося самим Луїсом Феліпе Сколарі, коли він почав працювати в якості головного тренера клубу. 28 травня 2010 Сколарі пішов з поста головного тренера команди з-за невдалих ігор клубу в Лізі чемпіонів.
«Палмейрас»
13 червня 2010 після тривалих переговорів було оголошено про повернення Сколарі в «Палмейрас».
Тренерські досягнення
- Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул (3): 1987, 1995, 1996 («Греміо»)
- Володар Кубка Меркосур: 1998 («Палмейрас»)
- Чемпіон Бразилії: 1996 («Греміо»)
- Володар Рекопи Південної Америки: 1996 («Греміо»)
- Чемпіон штату Алагоас: 1982 («ССА»)
- Володар Кубка Лібертадорес (2): 1995 («Греміо»), 1999 («Палмейрас»)
- Володар Кубка Бразилії (3): 1991 («Крісіума»), 1994 («Греміо»), 1998 («Палмейрас »),
- Фіналіст чемпіонату Європи: 2004 (Португалія)
- Чемпіон світу: 2002 (Бразилія)
- Тренер року ФІФА: 2002
- Тренер року в Південній Америці (2): 1999, 2002