Казимир Сосновський: біографія

Біографія

Казимир Сосновський народився у Варшаві 19 листопада 1885. Незабаром після його народження родина переїхала до Петербурга. Там Казимир вступив в класичну гімназію і закінчив її з відзнакою.

У 1905 році він повертається до Варшави і вступає до політехнічного інституту. Під час революційних подій 1905 року він брав участь у студентських виступах, за що був виключений з інституту. Потім Казимир Сосновський вступив в «Польську соціалістичну партію» (ПКС) і став активним членом її бойової організації. У 1907 році він був змушений емігрувати до Австро-Угорщину, рятуюся від переслідування поліції. Там він продовжив освіту і вступив до Львівський політехнічний інститут. Починаючи з 1908 року за його активної діяльності стали створюватися нелегальні збройні формування - стрілецькі дружини.

Першу світову війну Сосновський зустрів у званні підполковника на посаді начальника штабу 1-ї бригади Польського легіону, що воював на боці Центральних держав. У 1916 році він став полковником і командиром 1-ї бригади, а в наступному році був призначений главою військового департаменту Тимчасового державного комітету. За відмову легіонерів присягати німецькому кайзеру в кінці липня 1917 року, він був арештований і посаджений у в'язницю Шпандау. Потім його перевели в Магдебург.

Після перемоги революції в Німеччині в листопаді 1918 року Казимир Сосновський був випущений з в'язниці, і вже через два дні після звільнення був проведений в генерали. У цьому званні він став командувачем Варшавським військовим округом, а потім отримав посаду військового міністра.

Після закінчення радянсько-польської війни, під час якої Сосновський командував резервною армією, повернувся до посади військового міністра. У лютому 1924 року стає головою Військового ради країни та командувачем Познанський військовим округом. Він брав участь у роботі Женевської конференції з роззброєння, очолюючи польську делегацію.

У 1928 році був призначений інспектором армії «Полісся». Керував будівництвом укріпрайонів на кордоні з СРСР.

У 1936 році йому для втіхи присвоїли звання генерала броні.

Під час німецького вторгнення в Польщу був призначений командувачем Південним фронтом. Командував обороною Львова.

Після поразки Польщі Сосновському вдалося перетнути кордон з Угорщиною і далі дістатися до Парижа, куди він прибув 11 жовтня. У новому уряді Сосновський очолив комітет міністрів у справах країни. Він приступив до цієї посади 13 листопада 1939 року. Одночасно очолив «Союз збройної боротьби» - польський рух опору. Під підтримкою Франції і Великобританії сформував польську армії, в яку входило 82000 солдатів, на території Франції.

Після капітуляції Франції Сосновський, разом з урядом Сікорського, перебрався до Лондона. Після загибелі Сікорського 4 липня 1943, Сосновський був призначений головнокомандуючим польськими збройними силами.

Після війни він виїхав до Канади і оселився в околицях Монреаля.

Помер в 11 жовтня 1969 року. Був похований у Парижі в костьолі Святого Станіслава, згідно з його заповітом.

Пам'ять

• З нагоди 120-ї річниці з дня народження генерала, Сейм Польщі вшанував його пам'ять.

Список літератури

• Лубченко Ю. М.Сто великих полководців Другої світової. - М.: «Віче», 2005 рік.

Комментарии

Сайт: Википедия