Євген Федорович Станкович: біографія

Народний артист УРСР (1986), Голова Національної спілки композиторів України (з 2005 року), Голова правління Союзу композиторів України (1990-1993), професор та завідувач кафедри композиції Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (з 1988 року), Герой України (2008).

Біографія

Народився 19 вересня 1942 року в місті Свалява в Закарпатській області (Українська РСР).

Навчався в Ужгородському музичному училищі, потім у Львівській державній консерваторії імені М. Лисенка (1962-1963, клас композиції Адама Солтиса) і в Київській державній консерваторії імені П. Чайковського (1965-1970, клас композиції Бориса Лятошинського і Мирослава Скорика).

• У 1993-1995 - член колегії Міністерства культури України.
• У 1989-1991 - народний депутат СРСР від Союзу композиторів СРСР, входив до Міжрегіональну депутатську групу.
• З 1979 - заступник голови правління, з 1984 - секретар правління, у 1989-1992 - голова, з 1992 - секретар Спілки композиторів України.
• З 1976 - заступник голови правління Київської організації Спілки композиторів України.
• З 1988 - Депутат Верховної Ради УРСР 11 скликання, одночасно викладає в Національній музичній академії (колишня консерваторія).
• У 1971-1977 роках - на творчій роботі; працював редактором у видавництві «Музична Україна» (1970-1976).

Як композитора працює з 1966 року, написав 6 симфоній, 9 камерних симфоній, оперу "Коли цвіте папороть", 5 балетів, значна кількість ораторіальних, камерно-вокальних та інструментальних творів, а також музику для 6 спектаклів та більш ніж 100 фільмів. Твори Станковича виконувалися в концертних залах Канади, США, Німеччини, Франції, Іспанії, Китаю, Філіппін і країн Східної Європи.

У 1992 році очолював журі Першого Міжнародного фестивалю сучасної музики в Канаді. У 1996 році він був композитором-в-резиденції кантону Берн, Швейцарія.

Твори Станковича були записані в багатьох країнах, у тому числі такими компаніями як «Мелодія», «Аналекта», «ЕйЕсВі» і «Наксос».

Нагороди та звання

• Нагороджений орденом Дружби народів (1982) і медаллю «За трудову доблесть» (1976).
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (09.2002).
• Герой України (з врученням ордена Держави, 22.01.2009 - за значний особистий внесок у примноження світової скарбниці музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність на ниві збагачення національної культури).
• Лауреат Республіканської премії ЛКСМУ ім. М. Островського (1976).
• Лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка (1977).
• Заслужений діяч мистецтв УРСР (1980).

Список основних творів

Опери та балети

• 1982 «Ольга», балет.
• 2010 «Володар Борисфена», балет.
• 1985 «Прометей-Распутін», балет.
• 1999 «Вікінги», балет.
• 1988 року «Майська ніч», балет.
• 1978 «Коли цвіте папороть», фольк-опера.
• 1990 «Ніч перед Різдвом», балет.

Вокально-симфонічні твори

• 2000 Псалом № 83 для змішаного хору a cappella.
• 2000 «Нехай прийде Царство Твоє» на біблійні тексти, для змішаного хору та симфонічного оркестру.
• 2004 Херувимська пісня для жіночого хору.
• 2004 Літургія Святого Іоанна Златоуста для змішаного хору.
• 1991 Реквієм-Каддіш «Бабин Яр», для читця, тенора, баса, хору та оркестру. Слова Д. Павличко.
• 1998 «Господи, Владико наш». Концерт для хору a cappella на тексти Біблії.
• 2001 «Слово о полку Ігоревім» для сопрано, тенора, баритона, баса, змішаного хору та симфонічного оркестру.
• 1992 «Панахида за померлими з голоду ». Для солістів, двох мішаних хорів, читця та симфонічного оркестру. Слова Д. Павличко.
• 1976 Симфонія № 3. «Я стверджуюсь» для соліста, мішаного хору та симфонічного оркестру, слова П. Тичини.
• 1978-2000 «Купало», 2-е дію з опери «Коли цвіте папороть», для камерного хору, перекладення М . Гобдича.
• 2000 Псалом № 27 для чоловічого хору «До Тебе, Господи, я кличу».
• 1991 «Чорна Елегія», для хору та оркестру. Слова П. Мовчана.
• 1985 Симфонія-Диптих, для хору a cappella. На слова Т. Шевченка.
• 2000 Псалом № 22 для жіночого хору «Господи, мій пастир».

Комментарии