Наши проекты:

Про знаменитості

Михайло Тихонович Степанищев: біографія


Михайло Тихонович Степанищев біографія, фото, розповіді - льотчик, учасник Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу, уродженець Задонського району Липецької області
-

льотчик, учасник Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу, уродженець Задонського району Липецької області

Біографія

Михайло Тихонович Степанищев народився 12 грудня 1917 року в селі Перше Колесова, нині Задонського району Липецької області.

У Червоній Армії з 1937 року. У 1938 р. закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу. У червні 1941 року - молодший лейтенант.

Учасник Великої Вітчизняної війни з червня 1941. Воював рядовим льотчиком-штурмовиком, потім командиром ланки, ескадрильї на Південному, Сталінградському і Південно-Західному фронтах. Потім штурман 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту, гвардії капітан, заступник командира 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку і 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-й повітряної армії 3-го Білоруського фронту, гвардії майор.

У листопаді 1943 року група з 6 літаків, очолювана Степанищева, в районі Верхнього Рогачика (Херсонська область) знищила 7 танків і 20 автомашин противника. У квітні 1944 року група з 18 літаків Іл-2 під керівництвом Степанищева в ході штурмовки аеродрому противника в районі станції Джанкой знищила 11, пошкодила 15 бомбардувальників.

14 січня 1945 група М. Т. Степанищева штурмує скупчення бойової техніки противника, знищуючи до десятка танків і три самохідні гармати. 7 квітня 1945 заступник командира 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку гвардії майор Степанищев чотири рази водить групу штурмовиків на знищення живої сили і артилерії противника під Кенігсбергом, а свій останній бойовий виліт, на посаді заступника командира 1-ї гвардійської штурмової авіадивізії, він робить у небі столиці гітлерівської Німеччини.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно Степанищева за 127 успішних бойових вильотів, зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки ворога під Сталінградом, при звільненні Донбасу, Північного Кавказу і Криму та проявлені при цьому відвагу і мужність. Особливо відзначився Степанищев, командуючи групою штурмовиків, при знищенні живої сили і артилерії противника в районі Кенігсберга. За героїзм і самовідданість, проявлені в цих боях, Степанищев нагороджений другою медаллю «Золота Зірка». Всього за роки війни Степанищев здійснив 234 бойових вильоти. Був важко поранений.

Після війни продовжував службу у ВПС, у Брестській області Білорусі. День 8 вересня 1946 зазначений в офіційних публікаціях як дата закінчення життєвого шляху. У місті Барановичі встановлена ??меморіальна плита на згадку про льотчика-героя.

У селі Хмелінец Задонського району Липецької області встановлено бронзовий бюст Михайла Тихоновича Степанищева.

Нагороди

  • Орден Леніна (двічі).
  • Орден Червоної Зірки (чотири рази).
  • Медалі.
  • Орден Олександра Невського.
  • Орден Богдана Хмельницького третього ступеня.
  • 26 жовтня 1944 присвоєно звання Героя Радянського Союзу та знаку особливої ??відзнаки - медалі «Золота Зірка».
  • 29 червня 1945 присвоєно звання двічі Героя Радянського Союзу і знаку особливої ??відзнаки - медалі «Золота Зірка» (вдруге).
  • Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня.

Пам'ять

  • вулиця імені М. Т. Степанищева є в місті Задонську
  • в селі Хмелінец Задонського району Липецької області встановлено бронзовий бюст двічі Героя Радянського Союзу М. Т. Степанищева.
  • 30 жовтня 1959 року ім'я Степанищева присвоєно новій вулиці в Липецьку.

Джерела

Степанищев, Михайло Тихонович на сайті «Герої країни»

  • Велика Вітчизняна війна. 1941-1945. Події. Люди. Документи: Короткий історичний довідник /За заг. ред. О. А. Ржешевського. Сост. Є. К. Жигунов- М.: Політвидав, 1990. - С. 390.
  • Полянський В. Ф., Марков Н. В., Мартинов А. Ф.. Подорож по Липецької області - Воронеж, Центр.-черн. кн. вид-во, 1971. - С. 356.
  • Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. М. Шкадов. - М.: Воениздат, 1988. - Т. 2 / Любов - Ящук /. - С. 521. - 863 с. - 100 000 прим. - ISBN 5-203-00536-2
  • Двічі Герої Радянського Союзу. Альбом. М.: Воениздат, 1973. - С. 204-205.

Примітка. Спростування щодо джерела сайт "Герої країни": http://forums.airforce.ru/showthread.php?t=2176

Комментарии

Сайт: Википедия