Варужан Гарсевановіч Сукіасян: біографія

Тренерська кар'єра

Перед розпадом СРСР Варужан Сукіасян встиг потренувати два клуби: «Котайк» - виступав у Першій лізі СРСР, і «Лорі» - з Другої ліги СРСР. Особливих успіхів з цими клубами Сукіасян не досяг. У моменту здобуття незалежності у Вірменії з'являються кілька нових клубів. Одним з них був «Бананц», який був заснований 20 січня 1992 року. Головним тренером став Сукіасян, який в перший же сезон завоював з командою срібний медалі чемпіонату і став першим володарем Кубка Вірменії. У наступному сезоні була здобута тільки бронза. Рік по тому, після закінчення чемпіонату, в якому клуб посів лише 5-е місце, «Бананц» припинив своє існування влившись в клубну інфраструктуру земляків з «Котайк», залишивши Сукіасяна без роботи. Однак робота все-таки знайшлася на тренерському містку єреванського «Вана», в якому пропрацював лише рік. Пропустивши сезон Сукіасян повертається в Абовян, де займає посаду тренера-консультанта в місцевому «Котайк». У цьому ж році їде до Лівану тренувати клуб вірменської діаспори «Оменмен».

У 1998 році бере в керівництво команду футбольного клубу «Цемент», з яким робить дубль. Одночасно вступає посаду головного тренера Молодіжної збірної. Зі збірною не досягається високих показників, що не скажеш про клуб. З «Цементом» були виграні спочатку Кубок, а після - золото чемпіонату Вірменії, що стало першим і для клубу і для тренера. У наступному році був зроблений черговий дубль складається з перемог у Кубку, і у фіналі Суперкубка проти «Ширака», де все вирішилося в післяматчевих пенальті. У чемпіонаті команда виступила менш вдало завоювавши бронзу першості. Однак Сукіасян не дограв сезон і покинув клуб за два місяці до кончанія. Повернення відбулося в червні 2000 року. У результаті під керівництвом Сукіасяна команда, тепер вже називалася «Араксом», знову завоювала золоті медалі чемпіонату. У цьому ж році Сукіасян очолив національну команду, в якій провів майже два роки. Особливих досягнень не знайшов, і після домашньої поразки в жовтні 2001 року від Збірній Норвегії пішов з посади. У чемпіонаті після здобутої слави залишив клуб, у який повернувся в квітні 2001 року. До цього часу він вже називався «Спартаком». Провівши 4 місяці на посаді головного тренера Сукіасян покинув клуб. У 2003 році знову очолює ліванський «Оменмен».

У 2006 році стає головним тренером єреванського «Арарату». З приходом Сукіасяна гра арартовцев перетворилась, стала технічною, грамотної. Прийшли й довгоочікувані успіхи «Арарату». Вихід у фінал Кубка Вірменії, де команда програла в додатковому часі «Бананц». Влітку, в процесі чемпіонату, коли «Арарат» йшов на другому місці, Сукіасян покинув клуб через розбіжності з керівництвом. Будучи не згодним з діями керівництва, яке запросило до клубу сербського спеціаліста Душана Мійіча. Саме Мійіч і змінив на посту пішов Сукіасяна. Прийнявши молодіжку, пропрацював з нею менш, ніж рік, а в березні 2008 року повертається в «Арарат». Під його керівництвом «Арарат» стає володарем Кубка Вірменії, в матчі за золоті медалі чемпіонату програє в додатковий час. Після золотого матчу преса опублікувала слова Сукіасяна, в яких він звинувачував головного суддю матчу, що той після закінчення золотого матчу в підтрибунному приміщенні застосував фізичну силу відносно нього. В кінці року, Сукіасян покинув «Арарат», в черговий раз з-за розбіжностей з керівництвом.

3 лютого 2009 у вірменській спортивній пресі з'являється інформація про відродження футбольного клубу «Імпульс». Главою тренерського штабу і віце-президентом клубу став Сукіасян, надалі ставши і селекціонером клубу. Не без його зусиль діліжанскій клуб став володарем малих золотих медалей у чемпіонаті Першої ліги. На початку 2010 року Сукіасян став головним тренером «Імпульсу». Під його керівництвом команда дебютувала в Кубку Вірменії і в Прем'єр-лізі. Однак, вдалим дебют назвати було не можна. У Кубку команда двічі поступилася з мінімальним рахунком «Пюніка», який продовжив боротьбу за трофей, а в чемпіонаті старт першості вилився у два великих поразки. Після провалу на початку чемпіонату, команда виправила ситуацію, але в цілому було дуже багато проблем. Ігри проти лідерів були невдалими. Після першого кола керівництвом клубу було вирішено змістити з поста головного тренера Варужан Сукіасяна, а на його місце призначити Армена Гюльбудагянца. В кінці липня стало відомо про відхід Сукіасяна з футболу. Новим місцем роботи Сукіасяна став Муніципалітет міста Єревану.

Досягнення

• Вірменія n
  • Чемпіон Вірменії: 1998, 2000
  • Володар Кубка Вірменії: 1992, 1998, 1999, 2008
  • Срібний призерчемпіонату Вірменії: 1992, 2008
  • Володар Суперкубку Вірменії: 1999
  • ФіналістКубка Вірменії: 2007
  • Бронзовий призерчемпіонату Вірменії: 1993, 1999
  n

Комментарии

Сайт: Википедия