Осип Васильович Баранецький: біографія

Основні праці присвячені Баранецька осмотичним явищам і гуттаціі у рослин, проблемам фотосинтезу. Довів симбіотичну природу лишайників (1867, спільно з А. С. Фамінцина). Він досліджував причини періодичного плачу в трав'янистих рослин, вивчав залежність транспірації рослин від освітлення і механічних струсів, вплив світла на рух плазмодіїв, добову періодичність росту стебел і кругової нутації їх, дію і поширення ферменту діастази в рослинах. З середини 1880-х років Баранецький працював головним чином з анатомії рослин, вивчаючи потовщення стінок паренхіми, утворення постійних тканин в конусах наростання стебел.

Створив і удосконалив деякі фізіологічні прилади (Осмометри, ауксанометр).

Шлях в науці

Народився в православній дворянській сім'ї Гродненської губернії.

У 1866 році закінчив курс наук в Петербурзькому університеті за фізико-математичного факультету (навчався у А. С. Фамінцина ) і залишений був при університеті для приготування до професорського звання. У 1870 році за дисертацію «Дослідження над діосмосом по відношенню його до рослин» (СПб., 1870) отримав ступінь магістра ботаніки і був відряджений міністерством за кордон з науковою метою на два роки.

У 1870-1872 роках працював в Галле у А. де Барі і в Вюрцбурзі у Ю. Сакса.

Повернувшись з-за кордону, Баранецький в 1873 році захистив докторську дисертацію «Untersuchungen ?ber die Periodicit?t des Blutens der krautartigen Pflanzen und deren Ursachen» (Галле, 1873; російською мовою в «Працях Санкт-Петербурзького товариства природознавства», Т. IV, 1878), після чого визначений був екстраординарним професором по кафедрі ботаніки в університеті Святого Володимира в Києві, а в 1877 році затверджено ординарним професором по займаній їм кафедрі і читав студентам анатомію і фізіологію рослин.

Анатомії та фізіології рослин присвячені і наукові дослідження Баранецька, які були надруковані в «Bot. Ztg. »(1871, 1872, 1880),« Mem. de l'Acad. des sc. de St.-Pet. »(1867, 1879, 1883) та інших виданнях російських і іноземних.

Разом з А. С. Фамінцина Баранецький в 1867 році показав складну природу лишайників і вперше виділив із лишайників зелені клітини (гонідіі), встановивши тотожність їх зі свободноживущими водоростями. Фамінцин і Баранецький виявили, що зелені клітини в лишайнику - одноклітинні водорості. Вчені ідентифікували їх зі вільноживучих водорістю требуксія (Trebouxia). Це відкриття було сприйнято сучасниками як «найдивовижніше».

Баранецький виявив ензими, здатні розчиняти крохмаль, в листі і інших частинах рослин, вперше показав, що для руйнування діастази (in vitro) цільних (незмінених) крохмальних зерен необхідно присутність невеликих кількостей кислоти.

Наукові праці

• Освіта постійних тканин в вегетаційних верхівках однодольних рослин / /Зап. Київського т-ва дослідників природи. - 1896. - Т. 15. - С. 623-674.
• Дослідження над діосмосом по відношенню його до рослин. - СПб.: 1870. -Магістерська дисертація
• Die st?rkeumbildenden Fermente in den Pflanzen. - 1878.
• Zur Entwickelungsgeschichte der Gonidien und Zoosporenbildung der Flechten / /M?moires de l'Acad?mie imp. des sciences de St.-P?tersbourg, 7 seri?. - 1867. - Т. 11. - № 9. -Спільно з А. С. Фамінцина
• Про самостійного життя гонідіев лишаїв / /Праці I з'їзду російських природознавців, 28 грудня 1867 - 4 січня 1868 (отд. ботаніки ). - СПб.: 1868.
• Influence de la lumi?re sur les plasmodia des Myxomyc?tes / /M?m. soc. des sc. natur. de Cherbourg. - 1876. - Т. XIX.
• Про періодичність «Плачу» трав'янистих рослин і причини цієї періодичності. - СПб.: 1872. -Докторська дисертація

Комментарии

Сайт: Википедия