Наши проекты:

Про знаменитості

Олена (Олена) Іванівна Теліга: біографія


Олена (Олена) Іванівна Теліга біографія, фото, розповіді - українська поетеса і літературний критик
-

українська поетеса і літературний критик

Біографія

Народилася в інтелігентній напівбілоруській-полуукраінской родині 21 липня 1906 року в Іллінському під Москвою, де її батьки проводили літню відпустку. До цих пір не встановлене, в якому з декількох підмосковних населених пунктів під назвою «Іллінське» відбулася ця подія, так як свідоцтво про народження Олени Теліги втрачено.

Мати була дочкою православного священика, батько - гідротехнік, працював на Москві-ріці, Волзі, Клязьмі, Сіверському Донці, був одним з авторів зрошення Голодному степу біля Ташкента. Молодший брат також був поетом (писав російською мовою), але в порівнянні з нею він майже невідомий.

У 1911 жила в Москві сім'я Шовгенова переїжджає до Санкт-Петербурга, а звідти у травні 1917 в українське місто Ізюм , де жили родичі Олени по батьківській лінії. З весни 1918 батько Олени працював у київському політехнікумі, і сім'я жила в Києві. Там Олена навчалася в жіночій гімназії Олександри Дучинської, де вивчала українську мову поряд з російською, німецькою та французькою. Судячи з табелем, навчалася вона в гімназії посередньо. У 1919 приватна освіта на Україні припинилося, і Олені довелося перейти в народну школу.

У травні 1919 року батько Олени їде до Чехії. У травні 1922 емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм, однак спочатку вони оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали в м. Подєбради (Чехія), де батько Олени займав посаду в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і потім вступила в історико-філологічне відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час, в Чехії вперше публікувалися поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.

Восени 1929 Олена разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві Олена Теліга відчувала потребу, працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею, проте потім їй вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів.

У грудні 1939 подружжя Теліг переїхала до Кракова, де Олена зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила до Організації українських націоналістів (фракція А. Мельника), членом правління (Проводу) якої Олег Ольжич і був.

Після проголошення ОУН (б) Акту відновлення незалежності України у Львові 30 червня 1941 року, обидві частини розколотої ОУН приймаються за створення української цивільної адміністрації на окупованих Німеччиною українських землях. Як член культурно-освітньої референтури ОУН (м) Олена Теліга нелегально перетинає кордон між уже неіснуючої Польщею і СРСР і після півтора місяців, проведених у Рівному, 22 жовтня 1941 разом з однією з «похідних груп» на машині вона приїжджає до Києва, де організує Союз українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети «Українське слово» (редактор Іван Рогач), видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». У своїх статтях висловлює надію, що крах більшовизму допоможе відродженню української культури.

Теліга ігнорувала постанови німецької влади, і врешті-решт «Литаври» були заборонені, а 9 лютого 1942 Олена Теліга була заарештована. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сіділа І звідси Йде на розстріл Олена Теліга» («Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга»). Розстріляна разом з чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942 року.

Увічнення пам'яті

21 лютого 1992, в 50-річчя розстрілу, в Бабиному Яру було встановлено хрест у пам'ять про Олену Телігу та інших 620 розстріляних членів ОУН. У 1993 київську магістраль, впритул прилеглу до Бабиного Яру, назвали вулицею Олени Теліги. 22 травня 2006 президент України Віктор Ющенко видав указ № 416/2006 «Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги». Згідно з цим указом 21 липня 2006 був випущений присвячений Олені Телізі конверт із спецпогашенням. 13 грудня 2008р. в чеському курортному місті Подебради, який знаходиться в 50 км від Праги, відкрили меморіальну дошку Олені Телізі. Меморіальну дошку встановили на будинку санаторію, в якому в 1922-1928 роках вона жила з родиною: батьком, відомим вченим Іваном Шовгенова, матір'ю Уляною Шовгенова і братами Андрієм і Сергієм.

Комментарии

Сайт: Википедия