Наши проекты:

Про знаменитості

Марк Ульп Нерва Траян: биография


Через припливу 165 т дакійського золота та 331 т срібла ціна на золото впала на 3-4%, були скасовані всі податки за 106 рік, a кожен платник податків отримав по 650 денаріїв, що в два рази перевищувало річна платня легіонера. До традиційної столичної роздачі хліба (до якої було приписано 5 тис. потребуючих дітей) додалася роздача вина і масла, але така ж система практикувалася і в інших районах на кошти муніципалітету та приватних благодійників.

Будівництво

Масштабна будівельна програма Траяна, розгорнута на кошти від переможних походів, справила величезний вплив на інфраструктуру Риму та Італії і внесла ще більший внесок в образ кращого принцепса. Керував будівництвом (і проектував всі найбільш значні споруди) Аполлодор з Дамаску - супутник Траяна ще з дакійської кампанії. Майже всі нові споруди отримали когномен або номенів Траяна - знаменита колона заввишки близько 40 метрів, форум, ринок у нового форуму, базиліка, так званий «Трофей» (Tropaeum Traiani), терми Траяна, акведук Траяна, дорога (via Traiana, що пропонувала більш легкий маршрут від Бріндізі, ніж Аппієва) та інші. У зв'язку з поліпшенням гавані в Анконі в 114-115 була зведена арка з написом«providentissimo principi quod accessum Italiae hoc etiam addito ex pecunia sua portu tutiorem navigantibus reddiderit». Крім нового форуму, зведеного Траяном в Римі, в столиці про його царювання нагадує знаменита колона (в 1587 році стояла на ній фігура імператора була замінена статуєю апостола Петра). Колона на всю висоту прикрашена разюче тонкої роботи барельєфами, що зображують епізоди війни з даками. Майже так само добре відома тріумфальна арка Траяна в Беневенто на півдні Італії. Але особливо Траян любив вибудувану ним же гавань в Центумцеллах. Всю Середню і Східну Європу стала перетинати Дунайська дорога, від півдня Чорного моря через всю Малу Азію до Євфрату стала проходитиме велика транспортна артерія, знову був відкритий канал від Нілу до Червоного моря. Канал цей з тих пір називають ровом Траяна,fossa Traiana. Також відомий міст на річці Таг в Іспанії, поблизу теперішньої алькантри. Він з'єднує два крутих берега, його висота від водної поверхні більше 70 метрів. Аркади мосту складені з гранітних блоків.

Траян і християнство

Найбільш яскравим свідченням відносин Римської держави і раннього християнства є листування Траяна з Плінієм Молодшим (секунди), під час намісництва останнього в Віфінії. Ранньохристиянські громади (Еклезія) з точки зору римського законодавства того часу розглядалися як колегії - об'єднання осіб, пов'язані відправленням культу або загальної професією. Їх діяльність регулювалася імперським законодавством, яке вимагало, як мінімум, реєстрацію і отримання дозволу. Християнські ж Еклезія Віфінії чинності поширених тоді в протохрістіанской середовищі есхатологічних настроїв від будь-якої взаємодії з світськими властями відмовлялися, що і призвело до розслідування.

На запит Плінія Траян відповів, що анонімні доноси приймати не слід, проте у разі доведеності приналежності до християн слід вимагати простого зречення, караючи лише при відмові від нього:

n
n

Ти робив належним чином, мій Секунд, при розслідуванні справи тих, на яких доносили тобі як на християн. Не можна в таких випадках встановити раз назавжди певної формули. Не треба розшукувати їх: якщо про них донесуть і вдасться викрити їх, треба піддавати їх покарання, керуючись, однак, тим, що каяття знімає провину з обвинуваченого, які б не лежали на ньому підозри, якщо він стане заперечувати свою приналежність до християн, підтверджуючи своє запевнення справою, тобто поклонінням нашим богам. Безіменні доноси не повинні прийматися до уваги ні за яких обвинуваченнях. Це дуже поганий приклад, не треба його триматися в наше століття.

n
n
Оригінальний текст(лат.)
n
n

Actum quem debuisti, mi Secunde, in excutiendis causis eorum, qui Christiani ad te delati fuerant, secutus es. Neque enim in universum aliquid, quod quasi certam formam habeat, constitui potest. Conquirendi non sunt; si deferantur et arguantur, puniendi sunt, ita tamen ut, qui negaverit se Christianum esse idque re ipsa manifestum fecerit, id est supplicando dis nostris, quamvis suspectus in praeteritum, veniam ex paenitentia impetret. Sine auctore vero propositi libellinullo crimine locum habere debent. Nam et pessimi exempli nec nostri saeculi est.

n
n
n
n

- Пліній Молодший; Листи, 97

n