Віталій Андрійович Ульянов: биография

29 вересня 1943 командир гармати гвардії сержант Віталій Ульянов першим з артилеристів батареї переправився через Дніпро в районі села Деріївка (Онуфріївський район Кіровоградської області Україна). Вогнем свого знаряддя придушив кілька вогневих точок противника, забезпечуючи форсування річки батальйоном. Весь цей час він продовжував командувати і взводом і своїм знаряддям одночасно. У ході подальших боїв Ульянов підбив німецьку самохідну установку StuG III, але німцям вдалося її відтягнути на свої позиції. Але завдання було виконано і ворогу не вдалося пройти.

У ході подальшого наступу в бою за село Куковка при відбитті контратак противника Ульянов залишився один командиром відразу двох знарядь, ведучи вогонь з них поперемінно. У цьому бою йому вдалося підбити два ворожих танки і 7 бронетранспортерів.

У бою за село Куковка, відбиваючи контратаки ворога і залишившись один у двох знарядь, Віталій Ульянов підбив самохідну установку і 7 бронетранспортерів противника. Вогнем пошкодив вороже знаряддя і знищив значно кількість солдатів противника. Всього в тому бою вогнем двох гармат вдалося зірвати атаку супротивника, чисельністю до батальйону.

За ці бої він представлений до звання Героя Радянського Союзу.

22 жовтня 1943 в ході чергового бою Віктор Ульянов був важко поранений. Санітарним поїздом він був доставлений в госпіталь в Златоусті, де тривалий час перебував на лікуванні. Працював у Златоустовськом військовому комісаріаті.

Після закінчення війни Ульянов продовжив службу в армії. У 1945 році він закінчив Київське училище самохідної артилерії, в 1959 році - Військову академію бронетанкових військ, а в 1968 році - Військову академію Генерального штабу. Був начальником Орджонікідзевського вищого загальновійськового командного училища. З 1985 року генерал-лейтенант Ульянов В. А. - у відставці.

Живе в Москві. Голова правління фонду «Мегапір». Є автором однієї з глав книги «Я бився з панцерваффе»

nРешеніем Воткінської міської Думи від 27 червня 2007 року № 250, враховуючи великий внесок у розвиток військово-патріотичного виховання жителів міста Воткінська Віктору Ульянову присвоєно звання почесного громадянина Воткінська.

Нагороди

• Герой Радянського Союзу (22.02.1944, медаль № 3625)
• Орден Червоного Прапора
• медалі.
• Орден Леніна (22.02.1944)
• Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3 ступеня
• Два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (1943, 1985)
• Медаль «За відвагу» (1943)

Джерела

Ульянов, Віталій Андрійович на сайті «Герої країни»

• Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. М. Шкадов. - М.: Воениздат, 1988. - Т. 2 / Любов - Ящук /. - 863 с. - 100 000 прим. - ISBN 5-203-00536-2
• Драбкін А.Я бився з панцерваффе. «Подвійний оклад - потрійна смерть!». - М.: Яуза, Ексмо, 2007. - (Війна і ми). - 10 000 екз. - ISBN 978-5-699-20524-0
• Геннадій МірановічНедовга війна сержанта Ульянова / /Червона Зірка: газета. - 2003-09-25.

Сайт: Википедия