Досифея Київська: біографія

Народження і юність

Народилася Дарина в родині рязанських дворян Тяпкиних в 1721 році. Коли малятку Дарині було два роки батьки її відвідали святі місця Троїце-Сергієвої лаври і по дорозі зупинилися у Вознесенському монастирі у стариці Порфирія, бабусі преподобної, незадовго до того що вирішила присвятити решту свого життя Богові. За наполяганням Порфирія Дарина залишилася в неї, і перебувала у благодатних стінах монастиря до дев'яти років. Порфирія старанно виховувала онуку, прищеплюючи їй християнські чесноти: смиренність, безсрібністю, послух, любов до ближнього. У результаті коли батьки забрали дочку в родину, Досифея, скуштували до того часу радість спілкування з Богом у слухняності й покаянні не змогла ужитися з мораллю дворянській життя. У акафісті преподобної говориться: «Радуйся, солодкість послуху раніше спокус світу цього пізнали» (Ікос 1). Воістину за чистотою помислів і вчинків Досифею можна порівняти з Великомученицею Варварою, твердо зберегла свої переконання під натиском світу. Переселенню в батьківський будинок Дарина була зовсім не рада. До шістнадцяти років вона зберігала в сім'ї подвижницький дух: спала на дошці, була чужа розваг своїх рідних і ніколи не ходила на бали та інші світські зборів, не вживала пропоновану їй їжу, а харчувалася набагато скромніше. Врешті-решт, під загрозою видачі заміж їй довелося втекти з дому і в шістнадцять років вона залишила батьківський дім і пішла до Москви в пошуках монастирського притулку.

Поневіряння

Прийшовши до Москви і відвідавши знайомі з дитинства місця, Дарина зрозуміла, що сховатися від пошуків батьків їй буде непросто. Тоді вона купує на базарі чоловічий одяг і приходить до Троїце-Сергієвої лаври, представившись збіглим селянином Досифєєм. Закони тих часів могли дозволити настоятелю прийняти такого юнака до братії тільки з дозволу св. Синоду або імператора. Тим не менш, Досифея залишили на слухняності. Три роки тривало таке перебування подвижника в монастирі, однак батьки Дар'ї, обшукали її до того часу, заїхавши якось у святу лавру здалеку помітили Досифея і організували з ним зустріч. Пізнавши чекають зустрічі рідних Досифей не став чекати викриття і негайно попрямував до Києва. У Києво-Печерській лаврі Досифея так само не взяли. Тоді подвижник пішов у передмістя під назвою Китаєво і, викопавши в горі печеру, за прикладом преподобного отця Антонія, почав справу спасіння. Харчувався Досифей хлібом, водою і підніжним кормом і ніколи не тримав в печерній келії вогню. У той же час слава про дивовижний подвижника стала поширюватися в окрузі.

Чернецтво

Чернечий постриг Досифей знайшов раптово. У 1744 році імператриця Єлизавета відвідала Київ і, дізнавшись про подвижника, побажала відвідати його особисто. Вона прийшла в його келію, спілкувалася з ним, а дізнавшись про те, що Досифей ще не пострижений, дозволила прийняття в чернецтво своїм розпорядженням і особисто була присутня при таїнстві. Досифей став рясофорного ченцем Києво-Печерської лаври.

Надалі Досифея не залишаючи самітництва взяла на себе подвиг старчества, існують перекази, що і Христа ради юродства. Окормляя вдаються до її порад вона передала виховала в дусі найвищої чесноти свого келейника Феофана, що став згодом соловецьким подвижником. Також Досифей благословив 17 літнього Прохора Мошнін (Серафима Саровського) на подвиг спасіння в Саровської обителі. Подвизався старець на Китаєвої горі і в Лаврі на Дальніх печерах.

Перед смертю, старець вийшов із затвора і слізно попросив у всіх прощення. Проживши від народження 55 років старець Досифей преставився належить в молитві 25 вересня 1776 в день пам'яті Сергія Радонезького.

Відкриття таємниці і прославляння

Досифея передала свій дух Богу в молитві, при цьому в лівій руці у неї знаходилася записка: «Тіло моє приготовлене до напутствованію вічного життя; молю вас, браття, не торкаючись зрадити його звичайному похованню», що і було виконано в точності.

Таємниця була розкрита коли рідна сестра Дар'ї глянула на портрет старця Досифея на надгробку і впізнала свою зниклу сестру. Тоді всі зрозуміли, що старець Досифей не хто інший як дівчина. Стали зрозумілими багато незрозумілі факти з біографії святий. Тим не менше, три спроби знайти мощі Досифєї виявилися невдалими.

Прославлення преподобної відбулося в 1993 році разом з преподобними Феофілом, Алексієм і Парфенієм, а також Христа ради юродивим Паїсієм. Мощі преподобної Досифєї перебувають під спудом з північного боку парафіяльній Свято-Троїцької церкви на території Китаєвської пустині. У печерному храмі Собору Пресвятої Богородиці, побудованою на місці подвигів Досифєї та інших подвижників, обладнана т. н. «Келія Досифєї», де кожен може вшанувати пам'ять преподобної.

Комментарии

Сайт: Википедия