Есідзіро Умедзу: біографія

Умедзу народився 4 січня 1882 року в місті Накацу префектури Оїта. У 1903 році він закінчив військову академію Імператорської армії Японії (Рікугун сікан Гакко) і став служити в піхоті. Після закінчення вищої військової армійської академії (Рікугун дайгакко) він був посланий в Європі для продовження освіти в Німеччині та Данії. Перебуваючи у Данії, він також став військовим спостерігачем від Японії під час Першої світової війни. У 1919-1921 році він був військовим аташе в Швейцарії.

У 1923-1924 році Умедзу працював інструктором у Рікугун сікан Гакко, в 1924-1926 роках командував 3-м піхотним полком. Потім у 1926-1928 начальник мобілізаційного відділу Генерального штабу японської армії, а в 1928-1930 начальник Управління військових зв'язків Військового міністерства У серпні 1930 року отримав звання генерал-майора. Потім у 1930-31 командир 1-ї бригади, в 1931-34 начальник Управління військових зв'язків Генштабу. Пізніше, вже будучи генерал-лейтенантом, він повернувся в діючу армію, очоливши у червні 1934-1935 роках гарнізонну армію в Китаї, а з серпня 1935 по 1936 рік командуючи 2-ю дивізією.

У 1936-1938 роках Умедзу був заступником міністра армії в кабінетах Коки Хірото, Сендзюро Хаясі та першому прем'єрстві Фумімаро Коное. У 1938 році він повернувся до Китаю в якості головнокомандуючого 1-ю армією. У серпні 1939 року Есідзіро Умедзу отримав звання генерала. З 7 вересня 1939 по 18 липня 1944 був командувачем Квантунської армії. Одночасно був призначений послом в Маньчжоу-Го.

Комментарии

Сайт: Википедия