Федір Іванович Федоров: біографія

Біографія

Народився Федоров у селі турец (нині Корелічскій район Гродненської області) в родині Івана Михайловича Федорова, згодом отримав популярність як дитячий письменник Янка Мавр. У 1928 закінчив залізничну школу в Мінську і вступив до Білоруського державного університету на фізико-математичне відділення педагогічного факультету. Після закінчення університету в 1931 був направлений в Кричев як викладач фізики та математики педагогічного технікуму та середньої школи. Через рік став аспірантом Фізико-технічного інституту АН УРСР, а в 1933 його направили в аспірантуру Ленінградського університету, де працював у В. А. Фока.

Після успішного захисту кандидатської дисертації в 1936 Федоров повернувся до Мінська, де заснував і очолив кафедру теоретичної фізики БДУ. У роки війни працював викладачем фізики і математики в Кисельовську Новосибірської області. У 1943 працював доцентом кафедри фізики Московського авіаційного технологічного інституту в Новосибірську, а потім деканом фізико-математичного факультету БДУ в евакуації (станція Східної під Москвою) і в Мінську (до 1950). У 1954 успішно захистив у Державному оптичному інституті докторську дисертацію на тему «Інваріантні методи в оптиці анізотропних середовищ» і став першим уродженцем Білорусі, отримав ступінь доктора фізико-математичних наук.

З 1953 Федоров працює також в АН УРСР, в 1955-87 - в якості завідувача лабораторією теоретичної фізики Інституту фізики АН УРСР, одночасно в 1943-62 завідувач кафедрою теоретичної фізики БДУ (з 1957 - професор). У 1963-87 - академік-секретар Відділення фізико-математичних наук АН УРСР. З 1987 радник Президії АН Білорусі.

Наукова діяльність

Роботи Федорова присвячені квантової теорії поля, фізики елементарних частинок, теорії поширення хвиль в кристалах. Він встановив загальні властивості мінімальних поліномів матриць релятивістських хвильових рівнянь, що описують елементарні частинки, зробив внесок у розвиток загального методу проективних операторів, що дозволяє отримати всі характеристики станів частинок з довільним спіном в коваріантний і компактній формі. Федоровим була запропонована оригінальна параметризація групи Лоренца. Це дозволило по-новому побудувати теорію цієї групи та її уявлень і привело до простого вирішення основних питань релятивістської кінематики.

Федоров розробив коваріантний метод прямого тензорного обчислення і приклав його до проблем акустики й оптики кристалів. У 1954 на цій основі вчений вперше запропонував загальну і строгу теорію розповсюдження електромагнітних хвиль у середовищах, якi характеризуються одночасно всіма можливими видами анізотропії. У 1976 створив несуперечливу теорію гіротропіі кристалів. У 1954 відкрив явище бокового зміщення променя світла при відображенні, відоме як зрушення Федорова. У 1965 Федоров вперше дав аналітичний метод обчислення температури кристалів довільної симетрії. У 1976 за цикл робіт «Теорія оптичних властивостей анізотропних середовищ» був удостоєний Державної премії СРСР.

Створення білоруської школи фізики

Федоров є одним з творців білоруської школи фізики (разом з А. Н . Севченко і Б. І. Степановим) та школи теоретичної фізики зокрема. Серед його безпосередніх учнів академіки АН Білорусі Б. В. бокуто, А. М. Гончаренко, Б. Б. Бойко; члени-кореспонденти АН Білорусі Л. М. Томільчік, А. А. Богуш, А. М. Сердюков; професори Л . А. Борисоглібський, Б. А. Соцький, Л. М. Барковський, В. І. Кувшинов; доктор наук А. Г. Хаткевіч; кандидати наук Л. Г. Мороз, І. С. Сацункевіч. Серед фізиків наступних поколінь виділяються академік АН Білорусі Н. С. Козак, доктора наук і професори М. С. Петров, В. І. Стражев, Я. М. Шнір, В. А. Карпенко, Н. А. Гусак, Ю. А. Курочкін, Г. Н. Борздов, В. Н. Білий, кандидати наук А. М. Фурс, Н. А. Хіло, Р. Г. Шуляковскій, А. В. Кузьмін, А. В. Новицький.

Нагороди

• Державна премія УРСР (1972)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1949)
• Герой Соціалістичної Праці (1978)
• Орден Леніна (1971, 1978)
• Державна премія СРСР (1976)
• Орден «Знак Пошани» (1953)

Роботи

• Ф. І. Федоров.Теорія гіротропіі. - Мінськ: Наука і техніка, 1976.
• Ф. І. Федоров.Група Лоренца. - М.: Наука, 1979; 2-е вид. М.: УРСС, 2003.
• Ф. І. Федоров.Оптика анізотропних середовищ. - К.: Вид-во АН УРСР, 1958, 2-е вид. М.: УРСС, 2004.
• Ф. І. Федоров.Теорія пружних хвиль в кристалах. - М.: Наука, 1965; New York: Plenum Press, 1968. (Державна премія УРСР 1972)
• Ф. І. Федоров, В. В. Філіппов.Віддзеркалення і заломлення світла прозорими кристалами. - Мінськ: Наука і техніка, 1976.

Комментарии

Сайт: Википедия