Леонід Харитонов: біографія

Біографія

Леонід Харитонов народився 19 травня 1930 року в Ленінграді.

Після школи вступив на юридичний факультет Ленінградського університету. Провчившись там рік, Харитонов вирішив залишити юриспруденцію і присвятити себе акторській кар'єрі, про яку мріяв з дитинства. Він вступив у Школу-студію ім. В. І. Немировича-Данченка при МХАТ, яку закінчив у 1954 році. У 1954-1962 і з 1963 - артист МХАТ ім. М. Горького, в 1962-1963 - Театру ім. Ленінського Комсомолу і театру ім. А. С. Пушкіна.

Перша ж роль у кіно у фільмі «Школа мужності» принесла Леоніду Харитонову славу. Він знявся в ньому ще будучи студентом, в 1954 році. А через рік на екрани країни вийшов фільм «Солдат Іван Бровкін», після якого молодий актор став кумиром покоління. За кілька років вийшло близько десяти картин з Харитоновим у головній ролі. Він створив образ нового соціального героя - доброго, скромного, чарівного й «злегка недолугого». Персонажі Харитонова не тільки виховували, а й веселили, за що актора любили глядачі всіх поколінь.

З віком Харитонов все менше з'являвся на екрані. Старіючих хлопчаків грати не хотів, знімався вкрай рідко, викладав, готував себе до цієї етапної ролі. Іноді з'являвся в епізодах зовсім сивим, повненьким, але з таким же бешкетною вогником в очах, як і герої його ранніх фільмів. Про його колишню славу нагадав лише епізод з оскароносного фільму Володимира Меньшова «Москва сльозам не вірить», де перед входом в Театр кіноактора героїня Ірини Муравйової захоплено вигукнула: «Ой, Харитонов !!!».

В останні роки Харитонов важко хворів. Влітку 1980 року, у дні московської Олімпіади, він переніс перший інсульт. Потім на зйомках фільму «З життя начальника карного розшуку», 4 липня 1984 року, пішов другий інсульт. Здоров'я підвело його під час кризи у МХАТі, влітку 1987 року.

20 червня 1987, в день поділу театру на дві частини, у Харитонова трапився третій інсульт, і в той же день актор раптово помер. Похований у Москві, на Ваганьковському кладовищі. Надгробок є розколотий камінь у вигляді розламаної надвоє мхатівської чайки, що символізує розкол МХАТу.

Приватне життя

Харитонов одружений був тричі. Першою його дружиною стала однокурсниця Світлана Сорокіна. Вони одружилися на третьому курсі і прожили разом два роки. Світлана Харитонова, яка залишила прізвище чоловіка, служила в Театрі кіноактора, потім у Театрі сатири, чимало знімалася в 1950-1960-і роки в кіно.

Із другою дружиною, актрисою Джеммою Осмоловської, Харитонов познайомився на зйомках кінокомедії « Вулиця повна несподіванок ». Джемма подарувала Леоніду сина Альошу. Олексій Харитонов нині - вчений-програміст.

Третьою і останньою дружиною актора стала Євгенія згинів, його студентка в Школі-студії МХАТу.

Фільми про Леоніда Харитонова

• «Легенди світового кіно. Леонід Харитонов »(2003 рік, телеканал ТВС)
• Програма Леоніда Філатова« Щоб пам'ятали »(1997 рік, телеканал« ОРТ »)
• « Драма Івана Бровкін »(2006 рік, телеканал «Росія »).

Визнання та нагороди

• Заслужений артист РРФСР (1972).

Комментарии

Сайт: Википедия