Андрій Якович Хилков: біографія

-

російський державний діяч, дипломат, сподвижник імператора Петра I Великого

Біографія

У 1697 році князь Хилков, у званні кімнатного стольника, був відправлений у числі інших стольників до Італії для вивчення мореплавства і кораблебудування. Незабаром після повернення до Росії він у червні 1700 був посланий резидентом до Швеції, причому йому доручено було сповістити короля Карла XII про швидке прибуття великих послів (боярина князя Я. Долгорукого і окольничого князя Ф. Шаховського для урочистого підтвердження мирних договорів зі Швецією.

Петро Великий призначив резидента в Стокгольм, виключно з метою приспати пильність шведського уряду і приховати від нього свої приготування до війни зі Швецією, яку він вирішив розпочати негайно після укладення миру з Туреччиною. Не заставши короля в Стокгольмі князь Хилков послідував за ним до берегів Данії і тут 19 серпня 1700 на королівській яхті передав Карлу XII грамоти і сказав, по наказу, мова на італійській мові, якому навчився під час своєї навчальної поїздки до Італії.

На відповідної аудієнції 30 серпня король оголосив, що царська грамота йому «зело пріятственна», і що він визнає князя Хилкова резидентом (фактично - послом) при своєму дворі.

Тим часом в ті самі дні, 19 серпня, у Москві оголошена була Велика Північна війна зі Швецією «за багато свейські неправди», і ратним людям велено було йти на шведські міста війною. Як тільки, місяць потому, про це дізналися в Швеції, російський резидент був заарештований, майно його опечатано і до дому приставили варту. Князь Хилков не протестував, заявивши шведському церемоніймейстер: «що хочуть, то в своїй державі лагодять».

Шведське уряд оголосив князю Хилкову, що воно згідно розміняти його на шведського резидента в Москві Кніпера, але згодом відмовився від цього, і кн. Хилкову довелося прожити в полоні 15 років і померти на чужині. Шведи дуже суворо поводилися як з кн. Хілкової, так і з потрапили пізніше в їх руки військовополоненими російськими генералами і офіцерами.

Князь Хилков повідомляв імператору Петру в 1703 році:

N

... краще бути в полоні у турок, ніж у шведів: тут російських ставлять ні в що, лають і безчестять; караул у мене і у генералів всередині; хто піде заради потреби, Караульщик завжди при ньому з зарядженим мушкетом; купців наших замучили тяжкими роботами, незважаючи на всі мої уявлення.

n

У 1711 році відбувся розмін більшої частини військовополонених; але князь Хилков залишився в Швеції. У 1713 році його перевели зі Стокгольма в Вестерос.

Звідси він писав Петрові:

n

«в нинішній час, я, неключімий раб, ніякої служби Вашій Величності служити не можу ».

n

Проте і з цього провінційного містечка він намагався дізнаватися і повідомляти Петру шведські політичні новини.

В одному з невиданих його донесень, що зберігаються у Державному архіві , знаходимо повідомлення про адміністративну реформу 1714 року у Швеції:

n

Від короля тутешнього приїхав не дуже давно підполковник у Стокгольм з безліччю фол-Махт на чини своїм підданим, між якими прийшли фол-Махт на новий чин і службу, яка преж цього николи в свеи не бувала: омбудсрод - градус самий ближній до боярина. Таких омбудсродов зроблено шість: Justitiae, Військових справ, Великий скарбниці, Торгових справ, Перших закордонних справ, Німецьких справ.

n

Князь Хилков помер в Вестеросі в 1718 році; тіло його привезено в Петербург і поховано в Олександро-Невському монастирі 18 жовтня 1719.

Комментарии