Наши проекты:

Про знаменитості

Вальтер Беньямін: біографія


Вальтер Беньямін біографія, фото, розповіді - німецький філософ, теоретик історії, естетики, історик фотографії, літературний критик, письменник і перекладач
15 липня 1892 - 27 вересня 1940

німецький філософ, теоретик історії, естетики, історик фотографії, літературний критик, письменник і перекладач

Погляди

Зазнав сильний вплив марксизму (який своєрідно поєднував з традиційним єврейським містицизмом і психоаналізом), стояв біля витоків Франкфуртської школи. Найвідоміша у Росії робота - «Твір мистецтва в епоху технічної відтворюваності»; йому належить стала в наш час загальнопоширеною ідея про ауру, яку втрачає тиражований шедевр. Провідник французької культури, перекладав Марселя Пруста і Шарля Бодлера, якому присвятив ряд робіт, де викладено його історичні погляди. Багато робіт (наприклад, передбачив історичний підхід другої половини XX століття книга «Берлінське дитинство близько 1900 року») видані посмертно. Свої погляди на філософію і методологію історії припускав викласти в роботі, присвяченій паризьким пасажів XIX століття, що залишилася незавершеною (начерки та архівні матеріали до неї сьогодні також видані). У найбільш концентрованому вигляді історична концепція Беньяміна викладена в його статті «Про поняття історії».

Знаменита стаття «Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності» (1936) багато в чому перегукується з роботами Дьєрдя Лукача «Теорія роману» ( 1916) і Ернста Блоха «Дух утопії» (1918).

Біографія

У 1917-1930 роках перебував у шлюбі з Дорою Келлнер. У грудні-січні 1926-1927 років відвідав Москву, де багато писав, працював в архівах, зустрічався з Володимиром Маяковським, Бертольдом Брехтом. Свої враження, здебільшого критичні, залишив у «Московському щоденнику», що зберігся серед архівних матеріалів і склали основу есе «Москва».

Будучи євреєм, антифашистом і лівим радикалом, після приходу до влади нацистів емігрував до Франції, звідки після окупації Франції в 1940 збирався виїхати через Іспанію в США, вже евакуював туди велику частину архіву. Однак на прикордонному пункті йому було заявлено, що особи, які не мають візи, повинні бути повернені до Франції. Беньяміну було дозволено переночувати в місцевому готелі «Hotel de Francia», де він в ніч з 27 на 28 вересня 1940 покінчив життя самогубством, отруївшись морфіном.

На другий день, під враженням від трагедії, іспанці пропустили всю групу (вона благополучно дісталася до Лісабона 30 вересня), а через кілька днів зовсім зняли обмеження. Завдяки цьому через іспанський кордон змогла переправитися і Ханна Арендт, яка зазнала великий вплив ідей Беньяміна, яка й перевезла до США один з варіантів його тексту «Про поняття історії», оприлюднений нею під назвою «Тези з філософії історії». Деякі дослідники сумніваються в його самогубство, вказуючи на те, що Беньямін вже був хворий, і його смерть уві сні могла стати результатом стресу. Як доказ наводять той факт, що Беньямін був похований на місцевому католицькому цвинтарі за християнським обрядом, в якому відмовляють самогубцям.

Популярність

Популярність ідеї Беньяміна стали набувати у другій половині XX століття. Особлива заслуга в цьому серед колег і друзів Беньяміна належить Теодору Адорно і Гершу Шолему. Саме вони, перш за все Адорно, прагнули комплексно, системно познайомити європейського, але в першу чергу німецького, читача з роботами та ідеями мислителя. Однак Адорно представив, перш за все, Беньяміна-філософа, Беньяміна-теоретика культури. Інші сторони творчості Беньяміна довгий час були приховані для дослідників, їм не приділялося достатньої уваги.

Комментарии