Микола Андрійович Беспалов: біографія

Біографія

Народився 24 січня 1921, у м. Муромі, Владимирської області в сім'ї робітників. З 1928 по 1935 роки навчався в муромській школі № 17 (36). Закінчивши 7 класів переведений в школу № 3. З відзнакою закінчив школу № 35. З дитинства захоплювався малюванням, математикою. Навчався в студії академіка живопису І. С. Куликова (1935-1936), закінчив Московський архітектурний інститут (1948), учасник Великої Вітчизняної війни.

Трудову діяльність розпочав у 1938 р. спочатку піонервожатим у школі № 3 м . Мурома, а потім токарем заводу ім. Ф. Е. Дзержинського (нині ВАТ «Муромтепловоз»). З 8 серпня 1941 по 16 грудня 1944 перебував у лавах Радянської армії. Старший сержант. Демобілізований до закінчення війни за Постановою ДКО для відбудови міст з урахуванням стану здоров'я.

Після закінчення інституту (20 сентабря 1948 р.) був направлений в м. Муром на посаду обласного інспектора з охорони пам'ятників архітектури, а 28 грудня 1948 затверджений і. о. головного архітектора міста. Після затвердження пропрацював на цій посаді до 1 червня 1984 Виконання обов'язків головного архітектора міста якийсь час поєднував з посадою інспектора охорони пам'яток архітектури, періодично виконував проекти в інституті «Владіміргражданпроект».

З 1953 р. брав активну участь у розробці генплану м. Мурома в числі авторів Ленінградського ДПІ «Міськбудпроект», завершення роботи над яким дало можливість забезпечення планової забудови міста з урахуванням його розвитку на підставі існуючих містобудівних норм, перспективи розвитку інженерних споруд та збереження пам'яток історії та культури.

З 1951 р. був членом Спілки Архітекторів СРСР, обирався делегатом II-го з'їзду архітекторів (1955), був учасником наступних з'їздів.

C 1956 до 1962 р. був директором споруджуваного драмтеатру м. Мурома ( нині Палац культури) (авт. Н. П. Курінний).

З 1957 по 1984 р. був депутатом міськради. У 1963 р. обраний почесним будівельником міста.

З 1968 по 1993 рр.. обирався головою Президії горрайобщества ВООПИК, був головою Президії обласного товариства ВООПИК, обирався делегатом на II-й з'їзд (1972). Поряд з адміністративною роботою займався творчістю і науково-дослідною роботою.

C 1972 по 1996 р. працював викладачем МФ ВПІ, мав звання доцента. Академік Академії архітектурної спадщини.

Разом із дружиною академіка живопису І. С. Кулікова Єлизаветою Аркадіївною і його дочкою Тетяною Іванівною був організатором меморіального Будинку-музею І. С. Кулікова, зберігачем якого на громадських засадах був до його закриття у 2007 році.

До останніх років життя брав активну участь у громадському та культурному житті міста, в тому числі, був науковим керівником проекту реставрації Вознесенської церкви (XVIII ст.) та ін будівель, що знаходяться в зоні регулювання забудови міста. Брав участь у щорічних мистецьких виставках Мурома.

Професійна діяльність

У складі авторських колективів брав участь у розробці генплану м. Мурома (1955, 1963, 1978), проектів детального планування центру Мурома ( 1958), забудови південного району міста (1971), площ ім. 1100-річчя м. Мурома (1962), Привокзальній (1964), праці (1966-1973), Перемоги (1969); пам'ятників В. І. Леніну у м. Муромі (1962, скульптор Ю. Г. Нерода), в с . Вербовський (1961, скульптор М. І. Ласточкін), Герою Радянського Союзу М. Ф. Гастелло (1964, скульптор А. О. Бембель), «Билинний камінь» (худ. С. А. Ніколаєв), "Бронепоїзд« Ілля Муромець »(1971, худ. С. А. Ніколаєв, інж. К. А. Долгов), монумента« Ілля Муромець »(1999, скульптор В. М. Кликов), загиблим воїнам у м. Муромі (1957-1985, худ. Р. А. Кутаєв), в с. Панфілова (1971, скульптор І. В. Бесчастний), в с. Вербовський (1969, скульптор Л. Л. Берлін, у співавторстві з архітекторами М. А. Ліфатовим, М. А. синяви; диплом СА - 1978 р.); адміністративної будівлі на площі ім. 1100-річчя м. Мурома, Клубу залізничників на Привокзальній площі (інженер-будівельник К. А. Долгов), входів у парки ім. В. І. Леніна і ім. 50-річчя Радянської влади.

Комментарии