Ігор Вікторович Блауберг: біографія

Основні положення системного підходу І. В. Блауберзі

Спираючись на твори Аристотеля, Шеллінга, Гегеля та інших класиків філософії, І. В. Блауберг сформулював следущюе головні антиномії цілісності :
n1) Положення: ціле є сума частин. Противоположение: ціле більше суми частин.
N2) Частини передують цілому. Ціле передує частинах.
N3) Ціле причинно обумовлено частинами. Цілісний підхід протилежний причинному і виключає його.
N4) Ціле пізнається через знання частин. Частини, як продукт розчленування цілого, можуть пізнаватися лише на основі знання про ціле.

Заслуга І. В. Блауберзі полягає не тільки в тому, що він чітко сформулював ці антиномії і у своїх робіт провів їх детальний аналіз - він аргументовано показав, як можна подолати ці антиномії.

Основні положення системного підходу І. В. Блауберзі, уточнюються через дані їм конкретні визначення понять цілого, цілісності, системи і встановлення взаємовідносин між ними.
nЦіле (whole, das Ganze, le tout)- конкретний об'єкт, що володіє інтегративними («емерджентним») властивостями. З гносеологічної точки зору інтегративність виступає як результуюча узагальнюючої функції поняття цілісності, пов'язаної з вже пізнаних особливостями складноорганізованих об'єктів.
NЦілісність (wholeness, die Ganzeit, la integrite)- подання про повноту хвата явища і разом з тим про сутність інтеграції, процесах новоутворення, структурних рівнях, ієрархічної організації процесів і явища і т. п., що існують у кожен даний момент у філософському і науковому пізнанні. Це - фон, на якому розгортається пізнання цілісних об'єктів, орієнтир пізнавальної діяльності. Цю функцію поняття цілісності виконує в силу того, що воно має своєрідну двошаровий структуру, включаючи в себе не тільки актуальне, але й потенційне знання.
NСистема (system, das System, systeme)- поняття, яке служить для відтворення в знанні цілісного об'єкту за допомогою специфічних принципів, визначених понятійних і формальних засобів; як правило, це відтворення здійснюється з певною практичною спрямованістю (наприклад, у зв'язку з завданнями управління). Слід мати на увазі, що зображення цілісного об'єкта (цілого) у вигляді системи не є єдино можливою формою його відображення в знанні, оскільки можуть існувати, скажімо, структурний, функціональний, структурно-функціональний, поелементне і інші його зображення.

Використовуючи ці визначення, стверджує І. В. Блауберг, легко встановити взаємовідносини цілого до цілісності і системи до цілісності. Ціле - це конкретний об'єкт (клас об'єктів), в якому на основі застосування відповідних дослідницьких процедур виявлено наявність інтегративних властивостей. Таким чином, поняття цілого формулюється як результат застосування поняття цілісності і пов'язане із здійсненням пізнавальної діяльності, а не є вихідною характеристикою об'єкта самого по собі. Тому таким важливим етапом у розвитку будь-якої науки стає вироблення в ній адекватних уявлень про досліджуваному об'єкті як цілому.
NЧто ж стосується взамоотношенія системи і цілісності, то, на думку І. В. Блауберзі, поняття системи завжди описує ціле і нерозривно з ним пов'язано і тим самим пов'язано і з поняттям цілісності. Цілісність ж таки не вичерпується системним описом чинності формалізації цього поняття.

Важливо положення про те, що поняття цілого, цілісності і системи в реальному процесі наукового пізнання не стоять поруч один з одним, а утворюють певну ієрархію, що включає в себе, крім названих, і ряд інших пов'язаних з ними понять. Ця цілісна, ієрархічно організована понятійна система являє собою підсистему наукового знання в цілому, взятого в певному зрізі - під кутом зору інтеграції, синтезу знань. При цьому поняття цілісності виступає як інтегральна характеристика синтетичних тенденцій наукового пізнання.

Наведені визначення понять цілого, цілісності і системи по праву були визнані класичними в системній літературі, і вони лежать в основі багатьох наступних розробок цієї проблематики.

Джерела

• Блауберг І.В.Проблема цілісності та системний підхід. - М.: Едіторіал УРСС, 1997. - ISBN 5-901006-08-9

Деякі найважливіші роботи І. В. Блауберзі

• Блауберг І.В. (У співавторстві з В. М. Садовським, Б. Г. Юдіна)Філософський принцип системності та системний підхід / /Питання філософії, 1978, № 8. - М.: 1978.
• Блауберг І.В. (У співавторстві з Е. М. Мирський, В. М. Садовським)Системний підхід і системний аналіз / /Системні дослідження. Методологічні проблеми. Щорічник 1982.. - М.: 1982.
• Блауберг І.В. (У співавторстві з А. А. Ігнатьєвим, Е. М. Мирський)Наукове знання в системі інноваційного процесу / /Проблеми інтенсифікації та діагностікік нововведень. Праці семінару. - М.: ВНИИС: 1984.
• Блауберг І.В.Частина і ціле / /Філософська енциклопедія, т.5. - М.: 1970.
• Блауберг І.В.Цілісність і системність / /Системні дослідження. Щорічник 1977. - М.: 1977.
• Блауберг І.В.Поняття цілісності і його роль у науковому пізнанні (у співавторстві з Е. Г. Юдіна). - М.: 1972.

Комментарии

Сайт: Википедия