Наши проекты:

Про знаменитості

Митрополит Варлаам: біографія


Митрополит Варлаам біографія, фото, розповіді - єпископ Православної російської церкви, митрополит Смоленський і Дорогобужский

єпископ Православної російської церкви, митрополит Смоленський і Дорогобужский

Біографія

Народився в купецькій сім'ї, закінчив Києво-Могилянську колегію (навчався разом з майбутніми митрополитами Дімтріем (Туптало), Філофея (Лещинським), Іоасафом (Кроковським)). Також навчався в іноземних єзуїтських школах. У 1690 році прийняв чернечий постриг, був келарем, а потім намісником київського Миколаївського Пустинного монастиря. У 1702 році був викликаний до Тобольська митрополитом Філофея (Лещинським), який призначив його проповідником відкритої ним при архієрейському будинку школи. Пізніше був зведений в архімандрити Мангазейського Троїцького монастиря. 16 грудня 1706 за клопотанням митрополита Філофея був хіротонізований на єпископа Іркутського і Нерчинського, вікарія Тобольської митрополії. В Іркутську він налагодив отношеняі з місцевим купецтвом, домігся виділення землі під будівництво архієрейського будинку (не був побудований з-за відсутності коштів), висвятився кліриків. Не маючи багатьох повноважень, зокрема в галузі церковного суду, багато питань Варлааму доводилося довго погоджувати в Тобольську в митрополита.

У 1710 році єпископ Варлаам в результаті конфлікту з митрополитом Філофея залишив Сибір і самовільно поїхав у Москву, забравши з собою всю ризницю архієрейського дому. Три роки він прожив у Москві, продовжуючи числитися єпископом Іркутським. Завдяки розташуванню митрополита Стефана (Яворського) 21 січня 1714 був призначений тверським архієреєм. Зробив ряд заходів щодо поліпшення стану справ єпархії. У 1720 році був присутній в Сенаті при затвердженні Духовного регламенту.

9 червня 1720 був зведений в сан митрополита і призначений на Смоленську кафедру. Помер в 1721 році і був похований в Успенському соборі Смоленська. Після Варлаама залишилося численне майно, опис якого займає 96 аркушів. Він мав велику бібліотеку, основну частину книг якої становили західноєвропейські видання (на латині, польською, французькою, німецькою та грецькою мовами), включаючи твори Гомера, Цицерона, Цезаря Баронія.

Комментарии

Сайт: Википедия