Венедиктов Лев Миколайович: біографія

Член-кореспондент АМУ (травень 2005); головний хормейстер Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка. Герой України.

Біографія

Лев Венедиктов народився в інтелігентній родині регента Миколи Яковича Венедиктова, хормейстера Маріїнського театру і Віри Олександрівни Венедиктової. Отримав початкову музичну освіту у Борисоглібській музичній школі, пізніше - в училищі, закінчив Київську державну консерваторію (1949).

• З 1954 року працював у Київському оперному театрі: n
  • 1986-1991 - директор (Київський театр опери та балету ім. Т. Шевченка).
  • з 1972 - головний хормейстер,
  • 1967-1970 - диригент,
  • 1954-1967 - хормейстер,
  n
• З 1959 - викладач, з 1979 - професор Київської державної консерваторії ім. П. Чайковського (тепер - Національна музична академія України ім. П. Чайковського).
• У 1947-1954 - диригент ансамблю пісні і танцю Північно-Кавказького військового округу.

За участю Льва Венедиктова поставлено 136 опер, у тому числі: «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди (1975), «На русалчин Великдень» М. Леонтовича (1977), «Прапороносці» О. Білаша (1985). Серед постановок: «Наймичка» М. Вериківського (1984), «Мазепа» П. Чайковського (1991), «Гугеноти» Меербера, «Купало» А. Вахнянина (1993), «Реквієм» Дж. Верді (1993) і ін

Нагороди та відзнаки

• Почесну відзнаку Президента України (листопад 1994).
• Почесний громадянин Києва.
• Герой України (про врученням ордена Держави, 8 жовтня 2004 - за видатний особистий внесок у розвиток української культури, збагачення національної музичної та хорової спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність).
• Золота медаль АМУ (2004).
• Ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (листопад 1999), IV ступеня (вересень 2001), III ступеня (жовтень 2009). Орден шану (січень 2003, Росія) та орден УПЦ преподобного Нестора Літописця (2004). «Merita della Republiка Italiana» (1986, Італія).
• Почесна грамота Кабінету міністрів України (жовтень 2004).
• Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1976).
• Кавалер орденів Трудового Червоного Прапора (1982), Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985).

Комментарии

Сайт: Википедия