Єрмолай Єрмолайович Гампер: біографія

Народився в 1750 р., походив з Курляндский дворян. Почав службу 3 лютого 1766 в Казанському кірасирському полку; 7 квітня 1766 проведений в капрали, 1 січня 1768 р. - в вахмістр.

У 1770 р. брав участь у поході в Молдавію і був у битвах при Ларго і Кагулі. 21 липня, в день битви при Кагулі, проведений в корнети в Ризький карабінерного полк. У 1771 р. брав участь у битві під Бухарестом і при занятті Журжій; 24 листопада в поручики. У 1773-1774 рр.. брав участь у військових діях за Дунаєм, у Болгарії, під Сілістрією; 22 вересня 1773 підвищений до звання капітана. У листопаді того ж року переведений в Смоленський драгунський полк.

У 1776 р. перебував у Кубанської степу і мав жаркі справи з розбійницькими партіями кавказьких горців; 30 січня 1777 був при занятті Темрюка, з 1779 по 1782 р. у Польщі, у 1783 р. - при взятті Таврійського півострова. 1 січня 1786 проведений в секунд-майори.

з 1792 р. по 1794 р. знову брав участь у походах у Польщі. 26 травня 1794 відзначився під Щекочіном, «де з відмінним мужністю з ескадроном перший сам врубався в ворожий фронт і тим подав приклад підлеглим, при цьому під ним була вбита кінь», 29 вересня - під Мацеєвицями, за що проведений в майори, 15 жовтня - під Кобилко, 24 жовтня - при штурмі Праги та взяття на укріплених батареях 21 гармати і прапора, за що нагороджений золотим знаком, 7 листопада - у справі при містечку Радожіцах.

22 вересня 1795 проведений в підполковники, 20 листопада того ж року нагороджений за сумлінну службу в офіцерських чинах більше 25 років орденом св. Георгія 4-го ступеня (№ 1250 за списком Григоровича-Степанова). Чин полковника 30 травня 1798, 28 липня того ж року призначений командиром Смоленського драгунського полку. У генерал-майори був проведений 22 лютого 1800, з призначенням шефом в колишній 4-й кірасирський (Військового Ордена) полк.

Вийшов у відставку 21 липня 1800; 14 березня 1801 знову прийнятий на службу і 12 квітня призначений командиром Смоленського драгунського полку; 24 січня 1803 призначений шефом того ж полку. 10 листопада 1806 нагороджений за 35-річну бездоганну службу орденом св. Володимира 4-го ступеня. У 1807 р. був зі своїм полком у Молдавії і з 3 березня брав участь у боях з турками і облозі фортеці Ізмаїл. У 1808 р. командував резервним корпусом. У 1809 р. знову брав участь в облозі і взятті Ізмаїла. У 1810 р. був у Валахії та Болгарії і за відміну під час облоги Сілістрії нагороджений орденом св. Анни 1-го ступеня, 23 червня перебував у справі під Шумлу.

8 липня Гампер відзначився при відображенні у села Дерекой численних турецьких військ, що вийшли з Шумли і напали на наш корпус: командуючи полками Смоленським і Санкт-Петербурзьким драгунськими, своїми розпорядженнями і прикладом особистої хоробрості сприяв відображенню численного ворога, за що завітала йому золота шпага з алмазами і з написом «За хоробрість»; 16 серпня брав участь у справі на правій стороні річки Янтри, 26 серпня - у битві при Батіна, за що нагороджений алмазними знаками до ордена св. Анни 1-го ступеня.

У 1811 р. командував у Валахії першим загоном військ лівого флангу армії і розташованими по Дунаю аванпостами, а з 14 червня - всім корпусом військ лівого флангу армії і флотилією на Дунаї, і сприяв взяття 8 жовтня Туртукайської зміцнення і 12-го - Сілістрії, за що нагороджений орденом св. Володимира 2-го ступеня великого хреста.

Під час Вітчизняної війни 1812 р. Смоленський драгунський полк, шефом якого був Гампер, значився в 21-ій бригаді 7-ї кавалерійської дивізії та на початку 1812 р. входив до складу 2-го корпусу Ессена Дунайської армії.

28 листопада 1813 призначений головою Польового генерал-аудіторіата. 13 грудня 1814 виключений зі списків померлим від хвороби. Гампер був неодружений.

Джерела

• Російський біографічний словник: У 25 т. / під спостереженням А. А. Половцова. 1896-1918.
• Словник російських генералів, учасників бойових дій проти армії Наполеона Бонапарта в 1812-1815 рр.. / /Російський архів: Зб. - М.: студія «ТРІТЕ» Н. Михалкова, 1996. - Т. VII. - С. 350-351.

Комментарии

Сайт: Википедия