Вацлав Ганка: біографія

Навчався у школі в Кеніггрецом (відправлений туди, щоб уникнути призову в австрійську армію, союзну після 1806 Наполеону I), потім поступив у празький Карлів університет, де заснував гурток захисту чеської мови. Вивчав у Відні право і видавав там чеську газету, а в 1813 році познайомився з Йосефом Добровським, засновником слов'янської філології.

Фальсифікації

Після чотирьох років навчання у Добровського і словенця Ернея Копітар Ганка оголосив про виявлення ним у місті Кенігінхофе Краледвірського рукописи (16 вересня 1817), а в наступному році - про появу анонімно надісланої рукописи, яка сорок років по тому отримала, після оприлюднення версії про знахідку в замку Зелена Гора, назва «Зеленогірська» (зі знаменитим романтичним уривком національного епосу - «Судом Лібуше»). Ганка опублікував обидві рукописи з паралельним перекладом на сучасний чеський і німецьку мови. Повіривши (принаймні спочатку) у Краледворський, Добровський, однак, розцінив Зеленогорськ рукопис ще до публікації як «очевидний фальсифікація». Не повірив Ганке й інший його вчитель - Єрней Копітар. Однак все молоде покоління чеських просвітителів зустріло «відкриття» Ганки захоплено. Надалі питання автентичності рукописів на довгий час став питанням чеського патріотизму - будь-який, публічно висловлювали в них сумніви, зараховувався «будителями» у вороги (втім, за життя Ганки таких виступів було зовсім небагато, і, за дотепним висловом історика Й. Гануша, « довгий час не було жодної людини, сумнівався в рукописах, крім, мабуть, самого Ганки »).

Завдяки Ганке (і його ймовірного співавтору Йозефу Лінде) збулися очікування діячів національного відродження - «відкрилися» пам'ятники стародавньої словесності , що не поступалися по старовині і різноманітності змісту російським і сербським пам'ятників і до того ж містять картину героїчного і демократичного минулого Чехії, а також антинімецькі випади. Безпрецедентно довгому успіху фальсифікацій сприяло не тільки ідеальне відповідність «рукописів» політичним сподіванням чеських патріотів, а й літературний талант, високі на ті часи славістична кваліфікація та технічне мистецтво Ганки, на півстоліття випередив можливості сучасної йому науки. Незадовго до смерті Ганки (1860) невдала спроба кампанії проти автентичності рукописів, організована австрійською поліцією і редактором австрійської газети, здавалося б, надовго закріпила його історичну перемогу: він виграв судовий процес проти австрійця Ку (Kuh) і зійшов у могилу з ореолом мученика національного відродження .

Остаточно підробленість обох рукописів з різних точок зору (техніко-палеографічних, історичної і лінгвістичної) була науково доведена тільки на рубежі XIX і XX століть, хоча виступи на підтримку рукописів (керуються передусім політичними міркуваннями) тривали і пізніше і не вщухли повністю навіть у наш час («суспільство рукописів», що існувала в 1930-і роки і в кінці 1940-х, було відтворено в 1993 р.) Велику роль в координації дій спеціалістів в різних областях науки в 1880-і-1890-і роки зіграв майбутній президент Чехословаччини Томаш Масарик, який і сам виступав на сторінках журналу «Атенеум» як критик рукописів з естетичної точки зору.

Знайшовся факт написання рукописів на обрізках стародавнього пергаменту, з якого був змитий старий текст (палімпсест) , вживання вироблялася з початку XVIII століття берлінської лазурі, змішання написань різного часу і невпевнений почерк (обведення контуру, підчистки), на 6 тисяч слів - близько тисячі помилок у давньочеське мовою (явні кальки з російської та німецької, невірна орфографія, використання слів справжніх пам'яток в помилкових значеннях), фактичні анахронізми і т. п. У виготовленні рукописів з великою часткою ймовірності брав участь також Йозеф Лінда, швидко викрита підробка якого («Пісня під Вишеградом») використовується в тексті. У 1899 році навіть з'явилася версія про те, що в Краледвірського рукописи Ганка залишив авторський знак - зашифровану латинську напис «Hanka fecit» (Ганка зробив), але це не підтвердилося.

Комментарии