Олесь Гончар: биография

Пізній період

У творах пізнього періоду Гончар продовжував піднімати морально-етичні теми сучасності (роман «Твоя зоря», 1980), тему романтики юнацьких пошуків (повість« Бригантина», 1973).

Гончар займався громадською діяльністю. У 1959-1971 роках - голова правління Союзу письменників України, в 1959-1986 секретар Союзу письменників СРСР, голова комітету з присудження Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. У 1966 році виступив на V з'їзді письменників України з доповіддю «Думати про великого». У 1980 році випустив книгу «Письменницькі роздуми», в якій підбив підсумок своєї діяльності.

У 1962-1990 роках - депутат ВР СРСР. У 1971-1986 - кандидат у члени ЦК КПРС.

З початком перебудови і набуттям Україною незалежності активно включився в громадське життя, був ініціатором створення Товариства Української Мови та Народного Руху України. У 1990 році вийшов з КПРС. Депутат Верховної Ради України I демократичного скликання (1990-1994). Свої погляди на шляхи розвитку незалежної України висловив у книзі «Чим живемо. На шляху українського відродження»(1991). Почесний доктор Альбертського університету (Канада, 1992), визнаний Світовим інтелектуалом Кембриджським університетом (1993).

Нагороди та премії

• Державна премія СРСР (1982) - за роман «Твоя зоря »(1980)
• медаль« За взяття Берліна »
• Герой України (2005 - за самовіддане служіння Україні на ниві літератури, визначний особистий внесок у національне та духовне відродження незалежної Української держави, утвердження ідеалів правди, людської гідності і добра, посмертно)
• Сталінська премія другого ступеня (1948) - за 1-2 книги роману «Прапороносці» (1946-1947)
• Сталінська премія другий ступеня (1949) - за 3 книгу роману «Прапороносці» (1948)
• орден Вітчизняної війни I ступеня (1985)
• три медалі «За відвагу»
• Ленінська премія (1964) - за роман «Тронка» (1963)
• Герой Соціалістичної Праці (1978 - Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 березня 1978 за великі заслуги в розвитку радянської літератури, плідну громадську діяльність і в зв'язку з шістдесятиріччям з дня народження письменника Олесю Гончару (Гончару Олександру Терентійовичу) присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот»)
• орден Слави III ступеня
• орден Леніна (1978)
• Державна премія УСССР імені Т. Г. Шевченка (1962) - за роман «Людина і зброя» (1960)
• орден Червоної Зірки

Твори

Романи

• Людина і зброя (Людина і зброя, 1960).
• Твоя зоря (Твоя зоря, 1980).
• Собор (Собор, 1968).
• Тронка (Тронка, 1963).
• Прапороносці (Прапороносці): Книга 1. Альпи (1946). Книга 2. Голубий Дунай (1947). Книга 3. Злата Прага (1948).
• Крапля крові (Крапля крові, 1984).
• Берег любові (Берег любові, 1976 ).
• Таврія (Таврія, 1952).
• Перекоп (Перекоп, 1957).
• Циклон (Циклон, 1970).

Повісті

• Далекі вогнища (1986).
• Нехай горить вогник (1954).
• Бригантина (1973).
• Микита Братусь (1950).
• Земля гуде (Нескорена полтавчанка, 1947).
• Спогад про океан (1988 ).
• Партизанська іскра. Кіноповість (1955).
• Стокозове полі (1941).

Збірки оповідань

• Південь (1951).
• Маша з Верховини (1959).
• Новели (1954).
• За мить щастя (1964).
• Новели (1949).
• Далекі вогнища (1987).
• Чари-комиші (1958).
• Дорога за хмари (1953).

Книги нарисів

• Письменницький роздуми (1980).
• Китай поблизу (1952).
• Японські етюди (1962).
• Про тих, хто дорогий (1978).
• Зустрічі з друзями (1950).
• Про наших письменників (1972).
• Чим живемо. На шляху українського відродження (1991).

Видання творів

• Зібрання творів у п'яти томах. - М., 1973-1975.
• Твори в шести томах. - Київ, 1978.

Твори в музичному театрі

• Балет «Таврія» (музика Володимира Нахабіна, 1959).
• Опера «Прапороносці» (музика Олександра Білаша, 1985).

Екранізації

• Таврія (СРСР, 1959, режисер Юрій Лисенко).
• Все перемагає любов (СРСР, 1987, режисер Микола Мащенко) - за оповіданням «За мить щастя».
• Смужка нескошених диких квітів (СРСР, 1979, режисер Юрій Іллєнко) - за повістю "Бригантина".
• Абітурієнтка (СРСР, 1973, режисер Олексій Мишурин).
• Партизанська іскра (СРСР, 1957, режисери Мечислава Маєвська, Андрій Маслюков).
• Тронка (СРСР, 1971, режисер Артур Войтецький).
• Дівчина з маяка (СРСР, 1956, режисер Григорій Крикун) - за повістю «Щоб світився вогник».

← предыдущая  следующая →

Cторінки: 1 2 3

Сайт: Википедия