Про знаменитості
Дмитро Горчев: біографія
27 вересня 1963 - 25 березня 2010
російський прозаїк, художник, ілюстратор
Біографія
Закінчив Алматинський педагогічний інститут іноземних мов. Працював токарем, вчителем іноземної мови, системним адміністратором, технічним перекладачем. У 1999 р. переїхав до Санкт-Петербурга. До 2005 р. працював головним художником видавництва «Гелікон Плюс» та журналу Бориса Стругацького «Полудень, XXI століття».
З 2007 року проживав в Невельському районі Псковської області. Член Союзу письменників Санкт-Петербурга.
Придбав велику популярність в Інтернеті, став одним з перших «тисячників» в Живому журналі. Творчість Горчева представлено в Бібліотеці Мошкова. Брав участь у телепередачі «Школа лихослів'я».
Розповіді Горчева - дотепні, й різнобічні мініатюри зі сміливими мовними експериментами. Горчев пародіював «народну» описову риторику, міські легенди; працював зі стилістикою оповіді та нарису, сюжетним абсурдом і алогізмом, наслідуючи традиції Михайла Зощенка і Данила Хармса.
25 березня 2010 знайдено мертвим біля свого будинку в Невельському районі Псковської області. Як повідомила в блозі письменника його дружина Катерина, причиною смерті став обширний внутрішній крововилив. Письменник похований у селі, в якій жив. У нього залишилися доросла дочка і син.
Бібліографія
- Осіння Жаба. - СПб.: Гелікон Плюс, 2004.
- Розповіді. - СПб.: Гелікон Плюс, 1999.
- Краса. - СПб.: Гелікон Плюс, 2000.
- Сволота. - СПб.: Амфора, 2002. Перевидання: СПб.: Red Fish, Амфора, 2005.
- Дике життя Гондвани. - М.: CheBook, 2008.
- План порятунку. - СПб.: Амфора, 2005.
- Міліцейське танго. - СПб.: Амфора, 2007.
- 13 рублів. - СПб.: Гелікон Плюс, 2007.
- Життя в каструлі. - СПб.: Гелікон Плюс, 2006.
- Життя без Карло. - СПб.: Астрель-спб, 2010.
- Краса - огида. - СПб.: Гелікон Плюс, 2001.