Володимир Іванович Єршов: біографія

Народився 21 липня 1844 р. в сім'ї полковника Івана Івановича Єршова (1806-1864) і Варвари Сергіївни уродженої княжни Вяземської. Освіту здобув на юридичному факультеті Берлінського університету, після закінчення якого 3 червня 1866 зарахований унтер-офіцером у лейб-гвардії Гусарський полк і 25 червня наступного року підвищений до корнети, 1 7апреля 1870 отримав чин поручика. У 1871 році призначений полковим скарбником і полковим квартирмейстером, 16 квітня 1872 року був проведений в штабс-капітани і нагороджений орденом св. Анни 3-го ступеня, у 1874 році тимчасово виправляв посаду полковго ад'ютанта. Проведений 19 лютого в ротмістри Єршов командував ескадроном Його Величності, 6 листопада 1876 призначений флігель-ад'ютантом і нагороджений орденом св. Станіслава 2-го ступеня. 27 березня 1877 отримав чин полковника.

Під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр.. перебував у складі західного загону та за відзнаку у битві під Теліш в жовтні 1877 нагороджений орденом св. Володимира 4-го ступеня з мечами та бантом; за перехід через Балкани в грудні був нагороджений орденом св. Анни 2-го ступеня з мечами.

У 1879 році Єршов був затверджений на посаді командира 1-го дивізіону лейб-гвардії Гусарського полку. 5 травня 1881 був призначений командиром 2-го гусарського Павлоградського полку, яким командував до 9 листопада 1882 року.

З 30 серпня 1887 роки перебував у відставці. У відставці зайняв пост предводителя дворянства Подільського повіту Московської губернії, також з 1885 року був почесним мировим суддею Подільського морового округу. У 1886 році нагороджений орденом св. Володимира 3-го ступеня, у 1887 році отримав звання генерал-майора (зі старшинством від 21 січня 1892 року) і на початку 1890 року обраний Московським губернським предводителем дворянства. У 1891 році отримав орден св. Станіслава 1-го ступеня.

21 січня 1892 Єршов повернувся на службу і був призначений Оренбурзьким губернатором і наказним отаманом Оренбурзького козачого війська. За невпинні турботи з благоустрою губернії Єршов був нагороджений в 1895 році орденом св. Анни 1-го ступеня. Одним з найбільших діянь Єршова на посаді губернатора і наказного отамана було проведення в Оренбурзькій губернії Всеросійської перепису населення: з усіх зібраних тут трьохсот з гаком тисяч переписних листів Центральний статистичний комітет забракував лише тридцять два. За підведенні підсумків перепису в 1898 році Єршову була оголошена найвища подяку, а в травні 1899 року його відзначили орденом св. Володимира 2-го ступеня.

Померла 4 серпня 1899 року в Берліні, де перебував на лікуванні, похований в Москві на кладовищі Донського монастиря.

В. І. Єршов був одружений на дочці шталмейстера М. І. Леонтьєва Олені Михайлівні і мав дітей: Олександра, Марію, Єлизавету, Івана. Сини навчалися в Пажеському корпусі.

Джерела

• Список генералам за старшинством. Складено по 1 вересня 1896 року. СПб., 1896
• Федорченко В. І.Свита російських імператорів. Т. I. М., 2005
• Семенов В. Г., Семенова В. П.Губернатори Оренбурзького краю. Оренбург, 1999
• Милорадович Г. А.Список осіб свити їх величність з царювання імператора Петра I по 1886 рік. СПб., 1886

Комментарии

Сайт: Википедия