Наши проекты:

Про знаменитості

Олексій Іванович Житов: біографія


Олексій Іванович Житов біографія, фото, розповіді - російський генерал, комендант Варшавської Олександрівської цитаделі

російський генерал, комендант Варшавської Олександрівської цитаделі

Народився в 1790 р. Походив з дворян Рязанської губернії. Виховувався в 2-му кадетському корпусі, з якого випущений 28 листопада 1808 підпоручиком у 18-у артилерійську бригаду.

У Вітчизняну війну 1812 року, під час битви при Бородіно, був поранений кулею з кулею в ліву ногу з пошкодженням стегнової кістки, внаслідок чого повинен був вибути з ладу, і до 15 листопада лікувався від рани в Рязані. Після повернення до армії, перейшов з нею кордон і, з відновленням військових дій, брав участь у багатьох справах закордонної кампанії: бився з французами під Бауценом, Денневіцем, Лейпцигом, Суассон, Лаона і був при взятті Парижа в 1814 р. За Лейпцігський справу отримав чин поручика.

При вторинному поході за Рейн, з нагоди появи у Франції Наполеона, який втік з острова Ельби, знову перебував у складі діючої армії, дійшов до Парижа і був присутній на знаменитому огляду при Вертю.

Після закінчення Наполеонівських воєн, в період тривалого мирного затишшя, продовжував служити в тій же бригаді, командуючи з 1820 р. кінної ротою. З відкриттям ж в 1828 р. військових дій проти турків, виступив у похід і протягом усього першого періоду кампанії перебував у князівствах Молдавії та Валахії. У 1829 р., після поразки великого візира при Кулевча, перейшов за Балкани, брав участь у битві під Зливно, перебував при взятті Адріанополя, Віза і Сарая. За бойові заслуги нагороджений чином полковника. 19 грудня 1829 був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня (№ 4342 за списком Григоровича-Степанова).

У 1831 р., при приборканні польського заколоту, будучи командиром 2-ї кінно-артилерійської бригади, перебував у Польщі і брав участь у генеральній битві при взятті приступом передових Варшавських укріплень і городового валу. 18 жовтня 1831 був удостоєний ордена св. Георгія 3-го ступеня (№ 454)

Джерела

Комментарии

Сайт: Википедия