Жорж Ніва: біографія

Наукова діяльність

• Навчався вEcole Normale Sup?rieureу Парижі (1955 -1960), в МГУ ім. М. В. Ломоносова, вSaint Antony's College(Оксфорд).

• співредактор багатотомної «Історії російської літератури», що виходить на французькою та італійською мовами (Histoire de la litt?rature russe in seven volumes, five have alreaady been published at the Editions Fayard, Paris).

• Член редколегії літературного, публіцистичного та релігійного журналу «Континент».

• Член опікунської ради Свято-Філаретівського православно-християнського інституту.

Літературна робота

Головний інтерес Жоржа Ниви зосереджений на літературі. Автор численних публікацій про історію та сучасний стан російської літератури. Автор різножанрових робіт - від трактатів до есе і перекладів. Але у своїх численних роботах він проявляється і як політик, історик, соціолог, правозахисник, культуролог. Він з однаковою легкістю розмірковує про мистецтво та етимології, глобалізації та тероризмі, про діалог між Росією і Заходом і про місце релігії в суспільстві. Перекладами і творчістю А. І. Солженіцина він займався протягом ряду років. Також перекладав прозу Андрія Бєлого. Редактор збірки «Урочища російської пам'яті». Перший том збірника вийшов (видавництво Fayard, Paris).

У 1995 році Булат Окуджава присвятив Жоржу Ниві вірш:

Ах, Жорж Дантес убив поета!
nІ проклятий був у віках за це.
nА Жорж Нива поетам друг -
nвідомо мені з перших рук .

У словесність російську закоханий,
nвін з гір злітає, окрилений,
nі вносить невгасимий світло
nв Женевський університет.

До чого ж я згадав про Дантеса?
nВін був ледар і гульвіса.
nІнша річ Жорж Ніва-
nмій друг, професор , голова.

А згадав тому, напевно,
nщо в світі є добро і скверна,
nЩо принцип нашого життя -
nдва Жоржа різного шиття.

І щасливий я, що з цим дружний,
nщо цей Жорж мені милий і потрібен,
nщо з ним бесіди я веду ...
nА той нехай горить у пеклі.

Публікації

• Regards sur la Russie de l'An VI, Editions Bernard de Fallois, Paris.
• Sur Soljenitsyne, Lausanne, 1974.
• Повернення в Європу. Статті про російську літературу. М.: Вища школа, 1999.
• Vers la fin du mythe russe, Lausanne, 1982 (текст on line; second edition in 1988, Russian translation to appear soon in Kiev).
• Russie-Europe, la fin du schisme, Lausanne, 1993 (текст on line; Russian translation due to be published in Moscow).
• La Russie de l'An I, Paris 1993.
• Soljenitysne (Paris, 1980, Russian traslation in London, 1985, then in Moscow 1990 and 1993).

Комментарии

Сайт: Википедия