Альберт Сігурдур Гудмундссон: біографія

Кар'єра

Спортивна кар'єра

Гудмундссон почав свою кар'єру в молодіжному складі клубі Валюр. У 1944 році він їде до Шотландії, для вивчення бізнесу вКоледжі Скеррі, який знаходиться в Глазго, в цьому ж місті він почав свою професійну кар'єру, виступаючи за місцевий «Рейнджерс». У 1945 році він переходить в лондонський Арсенал, зігравши кілька товариських матчів і 2 гри чемпіонату в жовтні 1946. Гудмундссон став другим гравцем-небрітанцем, який виступав за Арсенал, після голландця Герріта Кейзера.В товариському матчі проти паризького Расінга, Гудмундссон сподобався французькій команді, яка хотіла укласти з ним контракт. Гудмундссон не зміг отримати Дозвіл на роботу в Англії, а тому йому довелося шукати роботу в іншому місці. Він переїздить до Франції, але виступати не за Расінг, а за Нансі, в перший же сезон ставши кращим бомбардиром, а також забивши два голи у Кубку Франції. У 1948 році Гудмундссон переходить в Мілан, але зігравши лише 14 матчів, ламає коліно в грі з Лаціо, травма могла поставити хрест на кар'єрі футболіста, але на Апеннінах знайшовся лікар, готовий провести важку операцію. Проте лікар цей працював в одвічному супернику Мілана, Інтері, а тому керівництво Мілана відмовило у проведенні операції. Гудмундссон довелося викупити свій контракт у Мілана і лягти на операцію, яка пройшла вдало. Після відновлення Гудмундссон повертається до Франції і грає там до 1954 року, потім повертається до Ісландії, де дограє останній сезон, перш ніж повісити бутси на цвях.

У 1967 році Гудмундссон нагороджується Срібним позначкою Футбольної асоціації Ісландії, а на наступний рік його обирають на посаду президента цієї асоціації, який він займає до 1973 року. Після закінчення президентства його нагороджують Золотим значком асоціації.

Політична кар'єра

Після закінчення кар'єри, Гудмундссон почав робити кар'єру бізнесмена, як оптовий продавець французької жіночого одягу. Його справа стала популярним і він розширив справу, продаючи різні види товарів, привезені, головним чином, з Франції. Він приєднується до партії Незалежності Ісландії і в 1970 році обирається членом ради Рейк'явіка, займаючи цю посаду до 1986 року.

У 1974 році, після відходу з поста президента Футбольної Асоціації Ісландії, він балотується і обирається до Альтінг від Рейк'явіка. У 1983 році він стає міністром фінансів, а 1985 - міністром промисловості, пост, який він займає до 1987 року, коли податковий скандал змусив його подати у відставку. Відчуваючи відсутність підтримки від керівництва Партії Незалежності, він, за кілька тижнів до загальних виборів, створює свою партію - Громадянська партію і служить її головою до 1989 року. Патія була правоцентристської і отримала 10,9% голосів на виборах 1987 року, делегувавши, таким чином, 7 людей в парламент, включаючи сина Альберта Гудмундссон, Інги-Бьорна Альбертссона, який так само грав нападником у збірної Ісландії в 70-х. Колишня ж партія Гудмундссон, Партія Незалежності отримала 27,2% голосів, що стало найгіршим результатом в її історії.

У 1989 році Гудмундссон був призначений постійним послом у Францію, де працював до 1993 року. Раніше він був генеральним консулом Франції в Ісландії з 1962 по 1989.

Помер Альберт Гудмундссон 7 квітня 1994.

Комментарии

Сайт: Википедия