Фернандо де Альва Перес де Пераледа-і-Кортес-Іштлільшочітль: биография

• У записах індіанських слів читач багаторазово зустріне букву «у». Однак, в класичному науатль гласною заднього ряду високого піднесення, відповідної російській<у>, взагалі не було.

«Просте» «u» латинізованим записів передавало голосну заднього ряду середнього підйому, близьку до російській, а ще більше - до французькогов слові «c? te». У кириличної транскрипції перекладач завжди передає його як «о»: «tultecas» - «тольтеки», «Tetzcuco» - «Тецкоко». Сполучення «hu» і «uh» в латинізованому записах передають не голосну (і тим більше не склади «ху» і «ух»), а білабіальний сонорні приголосний, близький до англійськогов слові «winter» . Сполучення «cu», «cuh» передають лабіалізований велярний смичний приголосний [kw], подібний латинського «qu». Ю. В. Кнорозов свого часу пропонував транскрибувати ці випадки через «в» і «кв»], однак у російській традиції закріпилася транскрипція через «у» (ім'я останнього незалежного правителя ацтеків і мексиканського національного героя, Cuauhtemoc, відомо російському читачеві як « Куаутемок », а не« Квавтемок »). Крім того, найближчий аналог науатланского [w], англійська [w] у російській транскрипції також часто передається через «у» («Уайльд», «Уайтхолл», «Уолл-Стріт»). У зв'язку з цим [w] і [kw] транскрибуються як «у» і «ку».

• Поєднання «tl» відповідно до традиції транскрибується як «тл» або «попелиць», хоча насправді це особливий приголосний - альвеолярна Co-art, схожа за звучанням з пом'якшеним<ть>.

Таким чином, назва мови, яке транскрибується «науатль», насправді звучало приблизно як<навал>.

• Буква «l» латинських записів передає альвеолярний сонорні приголосний, схожий на слабосмягченний<ль>(такий звук існує в деяких південноросійських та українських діалектах). У кінці слів і перед приголосними (у тому числі перед «у», що передає, як зазначено вище, приголосну) він транскрибується «ль», в інших випадках - «л». Поєднання «ll» передає подвоєнийі транскрибується «лл».
• Запис «h» (крім сполучень «hu» і «uh») передає горлову паузу (glottal stop) і в транскрипції не відбивається.
• Наголос в словах науатль завжди падає на передостанній склад.< / li>
• Довгі голосні, що існували в класичному науатль поряд зі звичайними, в транскрипції не відображаються.
• Латинське «z» передає альвеолярний щілинний приголоснийі в тексті перекладу скрізь транскрибується через « з ». У коментарях робиться один виняток: слово «azteca» (і похідні від нього) транскрибується в традиційній (хоча абсолютно неправильною) формі «ацтеки».

Іштлільшочітль наводить у своєму творі велике число дат календаря науатль з європейськими відповідниками. Видавець його книги Х. Васкес Чаморро, втім, не дуже схвально називає міститься в «Історії народу чичимеков» хронологію «хаотичної». Однак, така оцінка є не цілком справедливою. Аналіз індіанських дат і їхніх європейських відповідностей, наведених в «Історії народу чичимеков», показує, що в більшості вони, в принципі, цілком коректні, інша справа, що з кількох можливих варіантів європейських відповідностей Іштлільшочітль обирає (особливо для доацтекской епохи) досить спірні, але вони не більш спірні, ніж пропоновані багатьма сучасними дослідниками. Для того, щоб розібратися в хронологічних викладках Іштлільшочітля, слід зупинитися на головних рисах календаря науатль. Його основу складають два елементи. Перший - спільний для народів Месоамерики 260-денний цикл, який науа називали «тональпоуаллі» [tonalpohualli], буквально, «рахунок доль». Він виникає в результаті комбінації рахунку двадцяти днів, кожен з яких мав особливу назву, і рахунки тринадцяти діб, кожні з яких позначаються порядковим номером. Другий елемент - 365-денний рік, званий «шіупоуаллі». N

Фернандо де Альва Іштлільшочітль, як уже сказано, дотримувався теночтітланского стилю, але це зовсім не означає, що тому ж стилю випливали його джерела, особливо, що висвітлювали події до встановлення панування ацтеків.

Ще більші складності виникають при аналізі наведених Іштлільшочітлем дат всередині років шіупоуаллі. Вони не збігаються з розрахунками, що грунтуються на відповідностях днів тональпоуаллі європейським дат. Крім того, тут Іштлільшочітль використав якийсь очевидно не теночтітланскій календар (можливо, тескоканскій), в якому місяці зміщені щодо однойменних ацтекських на 60 днів вперед, при цьому, однак, європейські відповідності хроніст (з помилкою в кілька днів) призводить згідно ацтекської рахунку ; все це створює враження плутанини і змушує з обережністю ставиться до приводиться з точністю до доби дат.

Основні видання творів Фернандо де Альва Іштлільшочітля

• Ixtlilx? chitl FA Obras completas. Vol. 2. Historia chichimeca / Alfredo Chavero, ed., M? Xico, 1892.
• Cort? S Ixtlilxchitl, Fernando De Alva. Historia de la naci? N Chichimeca. Linkgua Ediciones, 2009
• Ixtlilx? Chitl, F. de Alva. Das Buch der K? Nige von Tezcuco / H.G. Bonte, Publisher: Leipzig, 1930.
• Ixtlilx? Chitl, F. de Alva. Histoire des Chichim? Ques ou des anciens rois de Tezcuco / Voyages, relations et m? Moires originaux pour servir al'histoire de la d? Couverte de l'Am? Rique, publi? S pour la premier? fois en fran? ais. H.Ternaux-Compans, ed., Paris, 1840.
• Ixtlilx? Chitl, F. de Alva. Obras Hist? Ricas. 2 Vols / Edmundo O'Gorman, editor. Mexico City, 1975-1977
• Ixtlilx? Chitl, F. de Alva. Obras hist? Ricas. M? Xico, Ixtlixochitl, Fernando De Alva. Historia de la naci? N Chichimeca. Barcelona, ??2008
• J.I. D? Vila Garibi, editor. M? Xico, Ixtlilx? Chitl, F. de Alva. Historia de la naci? N chichimeca / GV? Zquez Chamorro, ed. Madrid, 1985 (перевидано в 2000 році)
• Antiquities of Mexico / Lord Edward King, viscount of Kingsborough, ed. Vol.I-IX. London, 1831-1848.
• Ixtlilx? Chitl F.A. Obras completas. Vol.1. Relaciones / Alfredo Chavero, ed., M? Xico, 1891.

Переклади на російську мову

• Альва Іштлільшочітль, Фернандо де.Історія народу чичимеков, його поселення і проживання в країні Анауак .. www.bloknot.info (2010-03-22). - Пров. з ісп. - В. Талах, України, Київ, 2010.Процитовано 19 липня 2010.
• Альва Іштлільшочітль, Фернандо де.Повідомлення про прихід іспанців і початку євангельського закону .. www.bloknot.info (А. Скромніцкій) (2010-10-22). - Пров. з ісп. - В. Талах, України, Київ, 2010.Процитовано 22 жовтня 2010.