Наши проекты:

Про знаменитості

Кауров Валерій Володимирович: біографія


Кауров Валерій Володимирович біографія, фото, розповіді - голова Союзу православних громадян України, голова організації «Єдина вітчизна», головний редактор порталу «Единое Отечество» та газети «Православний Телеграф»
День народження 02 квітня 1956

голова Союзу православних громадян України, голова організації «Єдина вітчизна», головний редактор порталу «Единое Отечество» та газети «Православний Телеграф»

Біографія

Народився 2 квітня 1956 року в м. Одесі, російська, православний.

Освіта - середня спеціальна, в 1974 році закінчив СПТУ м. Прилуки по спеціальності токар-фрезерувальник з нетрадиційною орієнтацією.

  • з 5 березня 2001 - Голова Одеської регіональної громадської православно-патріотичної організації «Единое Отечество».
  • З 1975 по 1983 - працював на заводі «Електронмаш» ;
  • з 1983 по 1990 - БМУ-26 «Одесбуд»;
  • з 1990 по 1992 - очолював кооператив «Союз-89»;
  • з 1992 по 2001 - Генеральний директор фірми «Інтеродекс»,

Безпартійний, неодружений. Має двох синів і дочку. У 1996 році став прихожанином Свято-Успенського монастиря, а з 2000 року виконує обов'язки уставщика (разом з сином Романом, випускником ОДС) при храмі Стрітення Господнього Одеської єпархії УПЦ. Світогляд В. Каурова визначає гасло: «За Віру, Народ і БатьківщинуДобрий промовець, лідер, що володіє організаторськими здібностями і величезним досвідом в проведенні різними масовими, в тому числі передвиборчими заходами.

Очолювана ним організація займається активною місіонерської, благодійної, правозахисної та патріотичної роботою. Серед інших можна назвати такі заходи: Благодійний марафон «Православні - дітям Одеси»; численні Хресні ходи та молитовні стояння проти агресії розкольників-філаретівців і прозелітичною експансії уніатів; Круглі столи та Конференції, присвячені проблемам російськомовного населення в Одеській області, Києві та в Криму; Валерій Кауров проявив себе як православний політик, безкомпромісно відстоює конституційні права віруючих УПЦ (МП), стійкий борець проти будь-яких проявів автокефалії, бореться за збереження непорушного духовної єдності УПЦ з Російською Православною Церквою.

Брав участь і організовував захист і звільнення храмів по всій Україні, в тому числі: у м. Острог (Рівненська єпархія), у Святогірській Лаврі (Донецька єпархія), у м. Чернігові, в Одеській, Чернівецькій та інших єпархіях УПЦ.

10 вересня 2005 року на Установчому з'їзді в м. Києві, В. В. Кауров був обраний головою Союзу Православних громадян України (СПГУ). Особливо відома його діяльність у захист російської мови та прав російських співвітчизників в Україні, а також, боротьба проти реабілітації вояків ОУН-УПА та вступу України до НАТО, антиросійської трактування масового голоду і загибелі людей у ??1930-х роках минулого століття. Резонансна діяльність принесла В. Каурову широку популярність по всій Україні, а особливо в Одеському регіоні, де з ним тісно співпрацюють, як депутати місцевих Рад, представники влади, так і керівники різних громадських організацій і партій.

Валерій Кауров є Головним редактором православно-патріотичних ЗМІ: Інтернет-Порталу «Единое Отечество», що є лідером серед інтернет-ресурсів російських співвітчизників і релігійних сайтів на Україну, газети «Православний Телеграф», щомісяця виходить великим тиражем і розповсюджується безкоштовно по всіх єпархіях УПЦ, а також телевізійної програми «Единое Отечество», що виходить щонеділі (повтор по середах) на одеському ТРК «Репортер». В. Кауров частий гість у телеефірах всеукраїнських та одеських ТРК, постійний учасник різноманітних Міжнародних та регіональних конференцій та круглих столів.

У 2006-2008 роках створив «антинатовський комітет» і керував масовими антиНАТОвські акціями проти навчань «Сі- бриз »у Феодосії та Одесі, марафоном« Я говорю по-російськи », в результаті якого зібрано 216000 підписів на захист російської мови, після чого він був визнаний в Одесі регіональною. Восени 2008 року очолив Оргкомітет акції «Чужих дітей не буває», в результаті якої 19 дітей і 12 дорослих з Південної Осетії, які постраждали від агресії Грузії, протягом 30 днів відпочивали і лікувалися в Одесі. За цей час з ними було проведено більше 40 лікувальних, культурологічних і духовних заходів. Ця акції відзначена Грамотою Президента Південної Осетії.

Комментарии