Тадеуш Ян Ковальський: біографія

Життєвий шлях

Тадеуш Ян Ковальський - син Теофіла і Казимири Кушпечіньскіх, проживав у Франції до 1894 р. Відвідував гімназію Св. Анни у Кракові, в 1907-1911 вивчав арабістики у Віденському університеті. Удосконалював свої знання в Страсбурзькому і Кельнському університетах у 1911-1912.

Захистив вчений ступінь доктора у Відні в 1911 р. по роботі «Культура ісламу». Став асистентом в Інституті орієнталістики у Відні.

У 1914 р. на підставі роботи «Der Divan des Kais ibn al Hatun» нострифікувати отриману докторську ступінь у Ягеллонському університеті, і став доцентом на семінарії східної філології.

Починаючи з 1919 займав посаду екстраординарного професора (by? profesorem nadzwyczajnym) і керував кафедрою східної філології, а починаючи з 1922 обіймав посаду ординарного професора (by? profesorem zwyczajnym).

Син Тадеуша Ковальського - Казимир Ковальський (1925-2007) - відомий палеозоологи, член Польської Академії Наук, а в 1994-2001 - голова Польської Академії Мистецтв.

Період Другої світової війни

У початку Другої світової війни, поряд з іншими працівниками Ягеллонського університету, був заарештований за т. зв. справі Sonderaktion Krakau (англ.) та укладено у в'язниці м. Кракова, а після - у Вроцлаві і далі - в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен. Перебуваючи у таборі, організував вивчення турецької мови та наукові дискусії. Був звільнений з табору в лютому 1940. У пізній період окупації працював службовцем у Ягеллонській бібліотеці, де оберігав цінні збірки документів.

Після закінчення війни повернувся до викладання в університеті, в тому числі і курсів з історії літератури, арабської мови, перської мови. Але головним об'єктом його наукових інтересів, як і раніше залишалася тюркська філологія. Дуже значущими залишалися зв'язки Ковальського з Туреччиною. По-перше, він був автором першого в світі словника анатолійського діалекту турецької мови. По-друге, після звільнення з табору турецьке уряд організував можливість безпечного переїзду вченого з Польщі до Туреччини, Стамбул. Турецька дипломатія активно брала участь в переговорах з німецькою владою з приводу його звільнення з табору і навіть офіційно оголосило його студентом Стамбульського університету. Однак до остаточного виїзду не дійшло, не дивлячись навіть на досягнуту угоду і підготовку залізничного сполучення з Кракова до Стамбула, з пересадкою у Відні, оскільки Ковальський побоювався, що після закінчення війни його можуть звинуватити у зраді.

Участь у житті наукової спільноти

Тадеуш Ковальський активно брав участь у житті наукової спільноти:

• 1936-1939 рр.. - Секретар I відділу Польської Академії Наук
• 1927 - член-кореспондент Польської Академії Наук
• 1932 - дійсний член Польської Академії Наук
• 1939 - генеральний секретар Польської Академії Наук .

Ця діяльність була перервана початком війни. У комісії Академії сходознавства виконував обов'язки секретаря в 1918-1935 рр.. Також, починаючи з 1935 року обіймав посаду директора видавництва, редагував періодичне видання «Prace Komisji Orientalistycznej PAU».

Крім того, працював в таких організаціях:

• Польське суспільство мовознавців ( Polskie Towarzystwo J?zykoznawcze)
• Польське Товариство сходознавців (Polskie Towarzystwo Orientalistyczne) (починаючи з 1923 р. був його членом, а починаючи з 1957 р. - головою)
• Товариство любителів польської мови ( Towarzystwo Mi?o?nik?w J?zyka Polskiego).

Також був членом кількох зарубіжних наукових товариств:

• Етнографічний суспільство в Стамбулі
• Наукове товариство в Будапешті
• Наукове товариство в Дамаску
• Товариство сходознавців у Празі
• Фінсько-укорское суспільство в Хельскінках

У 1932 р. брав участь у Міжнародному конгресі сходознавців у Лейдені.

Наукові досягнення

Був визнаний одним з найбільш продуктивних польських сходознавців за внесок у вивчення турецької, арабської і перської літератури, фольклору, мови та історії. Проводив дослідження за творчістю Омара Хайяма. Цікавився зв'язками польської та східних літератур. Спільно з Йозефом Видавічем в 1946 р. підготував критичний нарис («Донесення Ібаріма ібн Якуба з подорожі до слов'янських краю»)«Relacji Ibrahima ibn Jakuba z podr??y do kraj?w s?owia?skich». У числі його учнів виділяються арабіст Йозеф Біласкій і Ананіяш Зайончковський.

Перу Ковальського належить понад 200 праць, в тому числі:

• Arabowie i Turcy w ?wietle ?r?de?(1923)
• Pr?ba charakterystyki tw?rczosci arabskiej(1933)
• Na szlakach islamu(1935)
• Ze studi?w nad form? poezji lud?w tureckich(1921)
• W sprawie zapo?ycze? tureckich w j?zyku polskim(1928)
• Pr?ba charakterystyki lud?w tureckich(1946)
• Turcja powojenna( 1925)
• Studia nad «Shah-name»(1952-1953, 2 tomy)
• Zagadnienie liczby mnogiej w j?zykach tureckich(1936)
• Karaimische Texte im Dialekt von Troki(1929)

Комментарии

Сайт: Википедия