Іван Степанович Конопліна: біографія

Біографія

Народився 20 жовтня 1894 року в селі Буринь Путивльського повіту Курської губернії (зараз місто, центр Буринського району в Сумській області Україна).

Навчався в Сумському кадетському корпусі, Харківському реальному і Чугуївському військовому училищах. Служив офіцером у Казанському військовому окрузі та тридцять другий Кременчуцькому піхотному полку у Варшаві.

Брав участь у Першій світовій війні і Громадянській війні в лавах 4-го Чорноморського полку війська С. Петлюри на Україну (на більшовицькому і польському фронтах ) і в складі Західної добровольчої армії П. Бермондта-Авалова в Латвії, мав звання «штабс-капітан», був поранений.

В еміграції

З 1922 року жив з дружиною, поетесою Емілією Кальмановича, в еміграції в Ейхвальд (передмісті Берліна), Німеччина. Працював генеральним представником ризького видавництва «Література» в Німеччині. Був членом емігрантського Союзу російських письменників і журналістів та Спілки офіцерів. Співпрацював з редакціями газети «Руль» та журналу «Сполохи». Випустив з дружиною збірник віршів, оповідань та казок для маляток «Кольорові камінці» (1922).

За свідетельcтвам сучасників З. Арбатова і В. Набокова І. С. Конопліна нібито був агентом ОГПУ-НКВС. Намагався завербувати секретарку газети «Кермо» М. Давидову, запропонувавши їй за грошову винагороду передавати йому двічі на тиждень письмові доповіді про матеріали, що надходять в редакцію для «Архіву російської революції». У 1930 році виключений з Союзу російських письменників і журналістів і Офіцерського союзу за співпрацю з радянськими спецслужбами. Про досвід своєї співпраці з розвідорганами написав роман «Залізне кільце», виданий у Ризі.

За даними Московського окружного військового суду, СЗР РФ за запитом МОВС проаналізувала архівна справа І. С. Конопліна і у своєму № К- 655 від 12.03.2010 р. повідомила, що "постановою Президії ЦВК СРСР Конопліна-Гірський Іван Степанович був прийнятий у радянське громадянство (протокол 18 / 9 від 07 вересня 1927 р.). У листопаді 1933 р. 50-м відділенням міліції м. Москви були оформлені паспорти на Конопліна-Гірського Івана Степановича та його дружину Конопліна-Гірську Ерну Ельзу ".

Після провалу в Німеччині Конопліна І. С. під іншими прізвищами (Рудольф Шак та Йоганн Карл Гірський) перебував у Швейцарії, Ірані, Туреччині та Греції. В Афінах вступив в інтимний зв'язок з секретаркою прем'єр-міністра Іоанніса Метакса (1871 - 1941) - грецького генерала, фактично диктатора Греції з 1936 р. до смерті. Отримував від неї секретну інформацію і передав її до СРСР, але незабаром був нею виданий грецькій владі як іноземний шпигун. Був засуджений за шпигунську діяльність в 1937 р. грецьким судом і відбував покарання до 1941 р. Звільнений з ув'язнення німецьким окупаційним режимом, мабуть, за згоду співпрацювати з німецькою таємницею військово-польової поліцією. Влаштувався на роботу перекладачем на базу морських трофеїв в порту Пірей, але незабаром був звільнений за перевищення службових повноважень і висланий німцями на о. Крит. Там займався торгівлею оливковою олією та парфумерією в м. Ретімно. Повернувшись до Афін, працював перекладачем у дирекції грального бізнесу, відвідував дорогі бари і ресторани, де спілкувався з високопоставленими особами. Конопліна І. С. нібито був причетний до каральної операції проти 10 греків-антифашистів. У 1943 р він з дружиною повернувся до Німеччини, де йому влади виділили квартиру. Проживав у Берліні до моменту арешту радянською контррозвідкою.

Комментарии