Ловіс Корінт: биография

У 1911 році Макс Ліберман, який був президентом Берлінського сецесіону, та члени правління Макс Слефогт, Пауль Кассірер та ін пішли у відставку, а новим керівником об'єднання був обраний Ловіс Корінт. У тому ж році Сецессіон провів виставку на честь померлого Фріца фон Уде, що був членом Сецессіону. На весняній виставці Сецессіону також демонструвалися роботи Пабло Пікассо і Фердинанда Ходлера. Корінт представив на цій виставці свою картину«Нана»і два портрети поета Фердинанда Майера. У грудні у Корінт трапився інсульт, який закінчився одностороннім паралічем. У 1909-1919 роки Ловіс Корінт проводив багато часу на новому тоді курорті Нінхаген поблизу Бад-Доберан і написав багато малюнків і картин, присвячених Мекленбург. Весну 1912 року він провів у відпустці разом з дружиною на Рив'єрі, а влітку написав«Засліпленого Самсона». У грудні Пауль Кассірер був знову обраний до правління Сецессіону, Корінт пішов у відставку, відхиливши пропозицію залишитися у правлінні та журі.

У 1913 році вийшла перша монографія про художника Ловіс Корінт, написанаГеоргом Бірмано. В якості акту примирення з Корінт Пауль Кассірер організував в цьому році велику ретроспективу робіт художника, яку відкрив Макс Ліберман. Всього в цій виставці брало участь 228 олійних картин Корінт. З творчістю Корінт в той рік можна було також познайомитися на«Великий виставці мистецтва Дюссельдорф 1913»у Мангеймі і на Всесвітній виставці у Генті, а також у різних картинних галереях та музеях Баден-Бадена, Мюнхена і Дрездена. На весняній виставці Берлінського сецесіону, який відзначав у 1913 році своє п'ятнадцятиріччя, були представлені його«Аріадна на Наксосі»і«Торговець східними килимами». На цій виставці крім художників, які співпрацювали з Сецесіоном протягом цих 15 років, вперше брав участь художник Анрі Матісс. Ця виставка, як і осіння виставка того ж року, в якій взяли участь роботи Едварда Мунка, Пабло Пікассо, Ернста Людвіга Кірхнера та ін, користувалися великим успіхом. Проте успіхи Сецессіону і виставок Кассірера не могли приховати внутрішні протиріччя. У тому ж році Кассиреру як члену журі Сецессіону були висунуті серйозні звинувачення, пов'язані з його комерційною діяльністю у сфері мистецтва, що призвело до виходу з Сецессіону 42 художників, включаючи Макса Лібермана і всього складу правління. Ловіс Корінт залишився в Сецесіоні, що отримав назву Вільний сецессион, де він був єдиним художником з міжнародною славою.

У 1914 році Корінт об'їздив Монте-Карло і Рим, де його увагу особливо привернули фрески Рафаеля у Ватикані. Далі він попрямував в Санкт-Моріц, де його поїздка була перервана починається Першою світовою війною. Корінт разом зі Слефогтом, Ліберманом і Ернстом Барлаха був серед тих відомих художників, які вітали початок війни. Ловіс Корінт, який у своїй доповіді«Про суть живопису»перед вільним студентством Берлінського університету в січні 1914 року вже заявив про свої патріотичних поглядах, бачив у війні можливість нового початку, яке дозволити німецькому мистецтву довести свою значимість: