Леонід Григорович Косаківський: биография

тодішній міський владою приділялося багато уваги роботі з ветеранами, бездомними, розпочато реалізацію великої кількості соціальних програм, зокрема, «Турбота », які діють досі.

Ті роки відзначені пробуджень духовного життя.

Повернули Києву його древній герб. У 1996 році відтворили знищений у 20-ті роки минулого сторіччя пам'ятник княгині Ользі. Прийнято рішення про початок відновлення церкви Богородиці Пирогощі-, Михайлівського та Успенського соборів, роботи на яких відразу почалися. Місту повернуті імена його славних синів - С. Лифаря, В. Горовиця^{[стиль!]}. Побудовано Співоче поле, дитяча академія мистецтв. Створений муніципальний телеканал «Київ».

Відновлювалися старі і зароджувалися нові міські традиції.

Київ як столиця вже незалежної держави динамічно виходив на міжнародну арену, його визнавали у світі.

У 1995 році по більшості соціально-економічних показників Київ займав перші позиції в країні, випереджаючи інші території.

Після виходу нового закону про місцеве самоврядування з 12 червня 1997 року Л. Косаківський отримав статус Київського міського голови . Але відразу після цього, внаслідок інтриг найближчого оточення Президента, незадоволеного програшем їх патрона на президентських виборах у столиці, відмовою мера міста задовольняти їхні майнові претензії, незалежною політикою Л. Косаківського з відстоювання інтересів киян, його прагненням повернути місту даний самоврядування, що призвело до конфлікту з главою держави, 26 червня 1997 року була здійснена спроба звільнити його з цієї посади і усунути з політичної арени як одного з ймовірних конкурентів на наступних виборах Президента. Незважаючи на рішення Старокиївського районного суду м. Києва та Верховного суду України, які повністю відновили міського голову в правах, скасувавши незаконне рішення не сесії, а так званого зборів депутатів, а також на протести Ради Європи, Президент країни і виконавча влада міста так і не допустили його до виконання обов'язків міського голови, застосувавши силу і заблокувавши протягом 300 діб робочий кабінет мера міста нарядами міліції.

30 березня 1998 Л. Косаківський був обраний, всупереч протидії чиновників, народним депутатом України по 223 виборчому округу м. Києва. Працював членом Комітету з питань бюджету.

За час роботи у Верховній Раді України виступив автором та співавтором 53 проектів законодавчих актів, вніс понад 300 поправок до проектів законів, виступав на сесіях парламенту 258 разів. Для вирішення болючих проблем виборців направив 690 депутатських звернень в різні інстанції. За його пропозицій виділені кошти на будівництво цілого ряду важливих соціально-культурних об'єктів у столиці.

З 1996 по 1998 рік представляв Україну в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, а з 1998 по 2002 рік був членом постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи.

У 1995 році обраний президентом Ліги історичних міст України, був також співпрезидентом Асоціації місцевих та регіональних влад України.

Публікації

Автор книг:

• «Переворот на Хрещатику» (Ч. 1. - 1998. - Ч. 2. - 2001);
• самоврядування в Києві: мінувшіна та сьогодення (2004);
• Десять РОКІВ тому, або Київське задзеркалля (2005).

Також автор численних статей з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, історії магдебурзького права, столичного статусу Києва, державної бюджетної та культурної політики, соціально-економічного розвитку міста, охорони пам'ятників і т. д.

Джерела інформації

• Інформаційно-аналітичний сервер століці України
• самоврядування в Києві: мінувшіна та сьогодення

Сайт: Википедия