Наши проекты:

Про знаменитості

Платон Григорович Костюк: біографія


Платон Григорович Костюк біографія, фото, розповіді - український і радянський учений і державний діяч

український і радянський учений і державний діяч

Академік НАН України (1969), АМН України (1994), академік АН СРСР (1974, з 1991 - академік РАН), Європейської академії (1989), АН Чехословаччини (1990), Угорської АН (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1976, 1992, 2003). Лауреат Державної премії СРСР (1983). Депутат Верховної Ради УРСР (1980-1990). У 1985-1990 голова Верховної Ради Української РСР. Герой Соціалістичної Праці (1984). Герой України (2007). Директор Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України.

Біографія

Народився в Києві в родині Григорія Силовича Костюка, відомого українського психолога.

Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1946) та Київський медичний інститут (1949).

Наукова діяльність

З 1956 - завідувач відділом інституту фізіології тварин при Київському університеті. З 1958 - завідувач організованим ним відділом загальної фізіології нервової системи в інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР, а з 1966 і директор цього інституту. Основні праці з вивчення клітинних механізмів діяльності нервової системи. Костюк П. Г. вперше в СРСР застосував Мікроелектродна вивчення діяльності нервових клітин і створив школу дослідників у цій галузі. З 1992 - засновник і директор Міжнародного центру молекулярної фізіології АН України. Засновник і завідувач Кафедри Молекулярної і клітинної фізіології ЮНЕСКО при Міжнародному Центрі Молекулярної фізіології. У 1993-1999 - віце-президент АН України. Засновник і завідувач кафедрою молекулярної фізіології і біофізики Фізико-технічного Наукового Центру (Київське відділення МФТІ) (1978). Засновник і голова Державного Фонду Фундаментальних досліджень України (2001).

Напрямки наукових досліджень - нейрофізіологія, молекулярна біологія та клітинна біофізика. Вперше у світовій науці розробив методику внутріклітинного діалізу соми нервової клітини та застосував її для дослідження мембранних і молекулярних механізмів цієї клітини. Зробив значний внесок у розкриття гомеостазу іонів кальцію в нервових клітинах та його порушень при мозковій патології, ішемії / гіпоксії, епілепсії, цукровому діабеті, больових синдромах, фенілкетонурії.

Основні наукові праці: «двухнейронную рефлекторна дуга» (1959), «Мікроелектродна техніка» (1960), «Calcium ions in nerve cell function» (1992); «Calcium signaling in the nervous system» (1995), « Plasticity in Nerve Cell Function »(1998);« Біофізика »(2001),« Іони кальцію у функції мозку. Від фізіології до патології »(укр. 2005),« Над океаном часу »(2005),« Внутрішньоклітинна кальцієва сигналізація: структури і функції »(укр. 2010).

Видатні роботи Костюка П. Г.

  • Eccles JC, Kostyuk PG, Schmidt RF (1962) Central pathways responsible for depolarization of primary afferent fibres. J Physiol. 161: 237-257. PMID: 13889054
  • Araki T, Ito M, Kostyuk PG, Oscarsson O, Oshima T. (1962) Injection of alkaline cations into cat spinal motoneurones. Nature 196: 1319-1320, PMID: 14013543
  • Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI (1975) Effect of internal fluoride and phosphate on membrane currents during intracellular dialysis of nerve cells. Nature 257 (5528): 691-693, PMID: 1186845
  • Kostyuk PG, Krishtal OA, Pidoplichko VI (1977) Asymmetrical displacement currents in nerve cell membrane and effect of internal fluoride. Nature 267 (5606): 70-72, PMID: 859639

Політична діяльність

Будучи обраним головою Верховної Ради УРСР у ті роки, коли цю посаду вважався почесним, але не пов'язаних з серйозними обов'язками, Костюк був змушений вести засідання останньої сесії Верховної Ради, обраного за старим законом, на якій розгорнулася вперше в історії українського радянського парламенту вільна полеміка навколо прийняття найважливіших законів - про внесення змін до Конституції УРСР, пов'язаних з новою системою виборів і організації влади (прийнятий 27 жовтня 1989 року), і про мови в УРСР, вперше встановлював статус української мови як єдиної державної (прийнято 28 жовтня 1989 року).

Комментарии